З 15 травня по 7 червня 2012 року в Україні відбуватиметься зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень з 10 навчальних предметів: української мови і літератури, історії України, математики, всесвітньої історії, біології, географії, фізики, хімії, російської мови, та іноземних мов.
Участь у зовнішньому незалежному оцінюванні-2012 мають намір узяти майже 330 тисяч зареєстрованих абітурієнтів.
Оголошення результатів ЗНО буде здійснюватись у період з 30 травня до 1 липня 2012 року. Додаткова сесія ЗНО для тих, хто з поважних причин не зміг узяти участь у основній сесії тестування, відбудеться з 18 по 23 червня 2012 року.
Український центр оцінювання якості освіти

«Ніщо так не підносить людину, не надихає на добро, як любов. Власне, все гарне на світі починалося з любові», — писав Михайло Стельмах (1912-1983), і кожен його твір любов і добро випромінюв.
Село в романах Стельмаха — то велика прозора краплина, у якій відбивається історія народу, його борні, його муки і радощі. Ось як писав про Стельмахові романи Іван Світличний: «…прямо і відверто, без словесного туману пише [він] і про сирітські драми, і про занедбаність чи й зовсім відсутність демократії в колгоспах, і про податкові утиски, і про найбільше зло нашого часу - бюрократію, і про багато інших прикрих, але, на жаль, реальних речей, про які інші говорять пошепки і з оглядками». Ще одна заслуга Стельмаха  —  в тому, що одним із перших він заговорив про факт «незрозумілого» голоду 1932-33 рр. в Україні. Зображені письменником жахіття сталінщини - система доносів, допити в НКВД, знущання з уколгоспненого селянства, трагедія української людини в цьому немилосердно жорстокому світі стали не лише фактом літератури, а й одним із найсміливіших проривів вітчизняної словесності до правди в добу хрущовської «відлиги».
На фото. Фрагмент меморіальної дошки письменнику, встановленої на будинку по вул. Богдана Хмельницького, 68 (скульптор  Ф.М.Согоян).
Постанова Верховної Ради України Про відзначення 100-річчя з дня народження М.П.Стельмах
Вікіпедія:  М.П.Стельмах
Михайло Стельмах: відео (5 хв.)

У сузір’ї геніїв світового музичного мистецтва сяє унікальна зірка таланту  українського композитора Кирила Григоровича Стеценка (1882-1922, неповні 40 років). Син художника, випускник рисувальної школи Миколи Мурашка та Київської духовної семінарії, Кирило Стеценко продовжив навчання в Музично-драматичній школі Миколи Лисенка. У день урочистого відкриття пам’ятника І.Котляревському в Полтаві (1903 р.) капела Лисенка понад програму виконала хор юного Кирила Стеценка. Представляючи  молодого митця громадськості, серед якої були Михайло Старицький, Леся Українка, Василь Стефаник, Михайло Коцюбинський, Олена Пчілка, Володимир Самійленко, Микола Аркас,  Микола Лисенко промовив: «Ось хто замінить мене після моєї смерті».
На фото. Пам’ятник на могилі Кирила Стеценка в селі Веприк (скульптор Галина Кальченко).
Вікіпедія: Кирило Стеценко
Валентина Умрик. Кирило Григорович  Стеценко
Ганна Куземська. Сакральне слово отця Кирила Стеценка
«Кирило Стеценко. Колесо його життя»: відео

Працівники  кафедри методики та психології дошкільної та початкової освіти ІППО КУ імені Бориса Грінченка, які створили цей ресурс, сподіваються, що сайт сприятиме розв’язанню такої непростої проблеми, як наступність між діяльністю дошкільного закладу та школи першого ступеня. Відмінна риса всіх розміщених на сайті матеріалів – їхня вразна практична спрямованість.
Мета створення сайта для педагогів дошкільної та початкової ланок освіти – не лише надання їм корисної та цікавої фахової інформації, а й організація між ними професійного спілкування. Усі охочі педагоги матимуть можливість розповісти про свій досвід роботи, обмінятися методичними матеріалами, узяти участь в обговоренні актуальних питань навчання і виховання дітей.
На фото. Готові до співпраці працівники кафедри.
Веб-сайт для педагогів дошкільної та початкової освіти

Сайт «Музейна зала: з історії системи підвищення кваліфікації вчителів» розповідає про виникнення, становлення та розвиток системи підвищення кваліфікації вчителів народних шкіл в Україні кінця ХІХ – початку ХХ століття. Ви зможете познайомитися  з тогочасною законодавчою базою, змістовими та організаційними характеристиками вчительських курсів і з’їздів, програмами їхнього проведення, навіть із конспектами уроків учителів – слухачів таких курсів, а ще - з діяльністю видатних особистостей, яких серед тогочасного учительства було чимало. Інформацію систематизовано на основі архівних документів.
Сайт є результатом великої роботи, яку провадить Інститут післядипломної педагогічної освіти КУ імені Бориса Грінченка з дослідження історії Університету.
На фото. Модератор веб-сайта Наталія Романівна Петрощук.
Сайт «Музейна зала: з історії системи підвищення кваліфікації вчителів»