 |
|
 |
 |
|
|
|
 |
 «Погано влаштований календар – у ньому мало свят», - журився Роберт Люїс Стівенсон. Та на думку кожного педагога, свят і пам’ятних дат у календарі багато! І кожне свято потрібно витлумачити дітям! Ювілейні дати дають підставу до проведення якнайрізноманітніших виховних заходів. На цій сторінці ми подаємо матеріал, який можна використати в підготовці таких заходів. Пропонуємо ознайомитись із переліком свят, подій, ювілейних і пам’ятних дат зі вшанування видатних постатей, тобто Календарем дат на 2013 рік. Календар дат на 2014 рік Вікіпедія: свята та пам'ятні дні в Україні
|
Діапазон творчих можливостей видатного українського живописця Миколи Корниловича Пимоненка (9 березня 1862 – 26 березня 1912) широченний: митець з успіхом працював як жанрист, пейзажист, портретист, анімаліст. Домінантою творчості художника була селянська тема – саме вона в тогочасному живопису розкривала багатогранність проблем народного життя. Полотна майстра позбавлені поверхневого етнографізму, вони є яскравим проявом українського менталітету. Про буття мудрого, могутнього й красивого українця художник розповідав близькою до фольклору мовою, де є добра усмішка й тихий сум. Член Товариства пересувних художніх виставок (з 1893 р.), академік Петербурзької Академії мистецтв (з 1904 р.), член Паризької інтернаціональної спілки мистецтв і літератури (з 1909), митець дбав про те, щоб гідно увести українське мистецтво в контекст європейських художніх процесів, охоче беручи участь у закордонних виставках (Париж, Мюнхен, Лондон, Берлін). Вікіпедія: Микола Пимоненко Постанова Верховної Ради України «Про відзначення 150-річчя з дня народження Миколи Пимоненка» О.Жбанкова. Микола Пимоненко - співець українського села Микола Пимоненко: дидактичний матеріал для уроків розвитку зв’язного мовлення |
Детальніше...
|
За рішенням ЮНЕСКО, День рідної мови всі народи Землі відзначають 21 лютого. Для кожного з нас рідне материнське слово є духовним оберегом: саме воно плекає надбання віків, кристалізуючи й передаючи всі виміри духовних скарбів попередніх поколінь нащадкам. Будьмо гідними величі й сили Українського Слова, припинімо розпачливі плачі над тим, як його визискували - такі розмови є виразною ознакою «малоросійського мазохізму». Показуймо нашим учням вишукані зразки сучасного інтелектуального україномовного продукту! Демонструймо їм те, що хвилює їх у їхньому віці з урахуванням обставин, у яких вони ростуть і мужніють! Упевнюймо школярів у культурній самодостатності українського народу - не колись, а нині! Повертаймо українській мові роль творця духовного утвердження української нації, творення духовного світу людини XXI століття! Людмила Чеховська, Микола Білик. Світ у світі Святослава Вакарчука: про урок РЗМ із застосуванням проектної технології у 8 класі Святослав Вакарчук. Така, як ти: відео Святослав Вакарчук. Така, як ти: відеокліп (режисер – Олена Цодиковська) Л.Т.Коваленко. Урок позакласного читання для учнів 6-8 класів на тему: «Магічний двобій Санька-характерника і Гаррі Поттера» за романом В.Рутківського «Джури-характерники» (Національна премія України імені Тараса Шевченка в галузі літератури 2012 року) Л.Т.Коваленко. Володимир Рутковський: презентація до уроку () Л.Т.Коваленко. Блог «Читай українською слухай українською люби українське» |
Детальніше...
|
Це свято символізує любов і повагу українців до своїх захисників і визволителів, до тих, хто сьогодні стоїть на варті незалежності держави. Фактично свято всіх чоловіків, чиє головне покликання – обороняти рідну землю. Мужність і героїзм, доблесть і слава, відвага і честь – ось чесноти, на яких базується багатовікова історія України. На долю воїнів - захисників усіх поколінь випало багато випробувань, однак вони завжди долали їх з гідністю. Захищати Батьківщину, свою землю, свою домівку – святий обов`язок кожного. Щиро вітаємо тих, хто захищає національні інтереси та безпеку нашої держави, традиційно вшановуємо всі покоління, які показали приклади вірності і героїзму - від часів Запорозької Січі до наших днів. Щиро зичимо доброго здоров'я, довгих років мирного життя, уваги й турботи рідних та близьких! |
Для кожного залюбленого в мистецтво слова українця лютневі дні – це дні пам’яті Лесі Українки (13 лютого 1871 - 19 липня 1913). Здавалося б, про цю хрестоматійну постать сказано й написано все, насправді ж це не так! До повного осмислення творчості однієї з найсильніших постатей усієї світової літератури ще ой як далеко! Узяти хоча б її «Лісову пісню», яка, безперечно, належить до найвидатніших шедеврів світової літератури. «На основі загальних сюжетів українського фольклору перед нами постає твір, який говорить про саму трагедію присутності людини у світі! І в світлі не того, що Космос, природа заважають людині, а, навпаки, людина починає заважати красі й усій структурності, системності Космосу. Не випадково наш великий земляк академік Володимир Вернадський, до речі, дуже-дуже далекий, але все ж родич Лесі Українки, у 1940-х роках, коли вже на повну силу працював у царині створення радянської нуклеарної зброї, безперестанку перечитував «Лісову пісню». Цей твір ніби прогнозує всю складність історії, в яку входило людство…» (В.Скуратівський) На фото. Лариса Іванова. Леся Українка. 1961 р. Н. М. Михайлова. Драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня»: презентація на youtube Н.І.Костенко. Леся Українка: презентація (3,43 Mb) Що прочитати про Лесю Українку: покажчик |
Детальніше...
|
|
Кохання (італ.- amore; франц. - аmour; нім. - liebe; англ. - love) – піднесене, шляхетне і прекрасне почуття, саме воно є джерелом творчого натхнення багатьох поколінь. Пануючи над світом поза віком і часом, рано чи пізно воно заглядає в душу кожному з нас. «Той, хто кохає по-справжньому хоч одну людину, кохає весь світ» – казав німецький філософ і психолог Ерік Фромм. Кохання – все, що було і буде. До цієї одвічної теми завжди зверталися поети, художники, музиканти, скульптори, філософи. Тож кохаймо і будьмо коханими! Вікіпедія: Любов Ніно Рота. Ромео і Джульєтта: відео Вікіпедія: День Святого Валентина |
Детальніше...
|
|
Найталановитіший поет української еміграції минулого століття, публіцист, критик, літературознавець і культуролог Євген Маланюк (1897-1968) увів у обіг гіркий, але, на жаль, досі актуальний термін «малоросійство». Прояви феномену чи ж то комплексу малоросійства він вбачав у переважанні у своїх співвітчизників чуттєвості над інтелектом («у нас думають серцем, а почувають розумом»), у їхній байдужості до свободи, у браку відповідальності й дисципліни, а ще - у граничній відсутності в них національної гідності й самоповаги. За результат він вважав параліч самостійної волі та думки, невміння зосереджуватися та досягати мети. Вікіпедія: Євген Маланюк Ю.Ковбасенко. Євген Маланюк В.Панченко. Шокова терапія від Євгена Маланюка А.Котов. Фатальне кохання Євгена Маланюка та Наталки Лівицької |
Детальніше...
|
|
| | << Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > В кінець >>
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
 |