Діапазон творчих можливостей видатного українського живописця  Миколи Корниловича Пимоненка (9 березня 1862 – 26 березня 1912) широченний: митець з успіхом працював як жанрист, пейзажист, портретист, анімаліст. Домінантою творчості  художника  була селянська тема – саме вона в тогочасному живопису розкривала багатогранність проблем народного життя. Полотна майстра позбавлені поверхневого етнографізму, вони є яскравим проявом українського менталітету. Про буття мудрого, могутнього й красивого українця художник розповідав близькою до фольклору мовою, де є добра усмішка й тихий сум. Член Товариства пересувних художніх виставок (з 1893 р.), академік Петербурзької Академії мистецтв (з 1904 р.), член Паризької інтернаціональної спілки мистецтв і літератури (з 1909), митець дбав про те, щоб гідно увести українське мистецтво в контекст європейських художніх процесів, охоче беручи участь у закордонних виставках (Париж, Мюнхен, Лондон, Берлін).
Вікіпедія: Микола Пимоненко
Постанова Верховної Ради України «Про відзначення 150-річчя з дня народження Миколи Пимоненка»
О.Жбанкова. Микола Пимоненко -  співець українського села
Микола Пимоненко: дидактичний матеріал для уроків розвитку зв’язного мовлення

За рішенням ЮНЕСКО, День рідної мови всі народи Землі відзначають 21 лютого. Для кожного з нас рідне  материнське слово є  духовним оберегом: саме воно плекає надбання віків, кристалізуючи й передаючи всі виміри духовних скарбів попередніх поколінь нащадкам.
Будьмо гідними величі й сили Українського Слова, припинімо розпачливі плачі над тим, як його визискували -  такі розмови є виразною ознакою «малоросійського мазохізму». Показуймо нашим учням вишукані зразки сучасного інтелектуального україномовного продукту! Демонструймо їм те, що хвилює їх у їхньому віці з урахуванням обставин, у яких вони ростуть і мужніють! Упевнюймо школярів у культурній самодостатності українського народу - не колись, а нині! Повертаймо українській мові роль творця духовного утвердження української нації, творення духовного світу людини XXI століття!
Людмила Чеховська, Микола Білик. Світ у світі Святослава Вакарчука: про урок РЗМ із застосуванням проектної технології у 8 класі
Святослав Вакарчук. Така, як ти: відео
Святослав Вакарчук. Така, як ти: відеокліп (режисер – Олена Цодиковська)
Л.Т.Коваленко. Урок позакласного читання для учнів 6-8 класів на тему:
«Магічний двобій Санька-характерника і Гаррі Поттера» за романом В.Рутківського «Джури-характерники» (Національна премія України імені Тараса Шевченка в галузі літератури 2012 року)
Л.Т.Коваленко. Володимир Рутковський: презентація до уроку ()
Л.Т.Коваленко. Блог «Читай українською слухай українською люби українське»

Це свято символізує любов і повагу українців до своїх захисників і визволителів, до тих, хто сьогодні стоїть на варті незалежності держави. Фактично свято всіх чоловіків, чиє головне покликання – обороняти рідну землю.
Мужність і героїзм, доблесть і слава, відвага і честь – ось чесноти, на яких базується багатовікова історія України. На долю воїнів - захисників усіх поколінь випало багато випробувань, однак вони завжди долали їх з гідністю. Захищати Батьківщину, свою землю, свою домівку –  святий обов`язок кожного.
Щиро вітаємо тих, хто захищає національні інтереси та безпеку нашої держави, традиційно вшановуємо всі покоління, які показали приклади вірності і героїзму - від часів Запорозької Січі до наших днів. Щиро зичимо доброго здоров'я, довгих років мирного життя, уваги й турботи рідних та близьких!

Для кожного залюбленого в мистецтво слова українця лютневі  дні – це дні пам’яті Лесі Українки (13 лютого 1871 - 19 липня 1913). Здавалося б, про цю хрестоматійну постать сказано й написано все, насправді ж це не так! До повного осмислення творчості однієї з найсильніших постатей усієї світової літератури ще ой як далеко!  Узяти хоча б її «Лісову пісню», яка, безперечно, належить до найвидатніших шедеврів світової літератури. «На основі загальних сюжетів українського фольклору перед нами постає твір, який говорить про саму трагедію присутності людини у світі! І в світлі не того, що Космос, природа заважають людині, а, навпаки, людина починає заважати красі й усій структурності, системності Космосу. Не випадково наш великий земляк академік Володимир Вернадський, до речі, дуже-дуже далекий, але все ж родич Лесі Українки, у 1940-х роках, коли вже на повну силу працював у царині створення радянської нуклеарної зброї, безперестанку перечитував «Лісову піс­­ню». Цей твір ніби прогнозує всю складність історії, в яку входило людство…» (В.Скуратівський) На фото. Лариса Іванова. Леся Українка. 1961 р.
Н. М. Михайлова. Драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня»: презентація на youtube
Н.І.Костенко. Леся Українка: презентація (3,43 Mb)
Що прочитати про Лесю Українку: покажчик