shadow_left
Logo
Shadow_R
 
 НОВА ВЕРСІЯ САЙТУ ІППО
 
28 червня – День Конституції України Надрукувати Надіслати електронною поштою
ImageДень Конституції України – зовсім не свято на честь нормативного акту. Це день ствердження того, що «людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю” (стаття 3). Таким чином, ухвалений Верховною Радою України 28 червня 1996 року Основний закон перекреслив авторитарне минуле та дав початок новій історії України. 
Маємо навчитися ставитися до Конституції не як до приводу для зайвого вихідного дня, а як до справді Основного закону, який визначає і гарантує наші права.
На фото. Андрій Івахненко. Конституція Пилипа Орлика.

Вітання Президента України Віктора Ющенка з нагоди Дня Конституції України
Вікіпедія: Конституція України
Конституція України
Перша Конституція України гетьмана Пилипа Орлика (1710 р.)
ImageДержавні нації дбають про те, щоб молоде покоління прилучалося до власної історії. Пам’ятати її — право та обов’язок цивілізованих націй. Сьогодні з темряви віків проступають маловідомі або й зовсім невідомі імена — величні тіні наших забутих предків. Сотні років замовчувалися або зникали невідь-куди свідчення про славетних українців, людей великої сили духу, справжніх богатирів української історії. Багатьом поколінням українців прищеплювалися негативні образи-стереотипи наших предків, неспроможних бути добропорядними людьми. З архівів вилучалися документи, які могли б пролити світло на об’єктивну історію України. Підручники і художні твори радянської доби , як правило, формували в молодого покоління образ шароварного українця-малороса, який понад усе полюбляє горілку й сало.
Одним із таких “забутих” нами або маловідомих велетнів є український гетьман Пилип Орлик. Життя його було складне й неспокійне. Гетьман-вигнанець, гетьман-емігрант...
Походив Орлик із поважного чесько-польського роду. Батько Пилипа Степан, опинившись на Віленщині (сучасна Білорусь), одружився з православною українкою Іриною Малаховською. Це була майбутня мати Пилипа, який народився у жовтні 1672 р. Уже наступного року батько загинув у битві під Хотином у польсько-турецькій війні. Початкову освіту хлопець отримав у Литві, вчився і закінчив Києво-Могилянську академію. Здібний випускник одержав посаду писаря Київської митрополії, потім служив у Генеральній військовій канцелярії.
Помітивши його порядність, працелюбність і патріотизм, гетьман Іван Мазепа призначає Орлика генеральним писарем Козацької держави. На той час це була виняткова кар’єра.
Пилип стає найближчим помічником і однодумцем гетьмана. Іван Мазепа втаємничує Орлика в усі секрети тодішньої української політики, і він стає її безпосереднім виконавцем. Гетьман став хрещеним батьком старшого сина Пилипа — Григора, якому доля присудить продовжити політичну місію рідного і хрещеного батьків.
У 1707 р. гетьман та генеральний писар навіть поцілували хрест із животворящим деревом і поклялися на вірність одне одному. П. Орлик дотримався клятви: втративши всі свої маєтності, поставивши на карту добробут своєї родини (дружини та п’ятьох дітей — трьох синів і двох дочок), кинувся у неймовірні пригоди й нестатки, але справі боротьби за незалежну Україну не зрадив ніколи.
Під час воєнних подій 1708—1709 рр. і поразки шведсько-українських військ під Полтавою Орлик залишився на боці Мазепи й разом із ним відступив на територію Туреччини, у Бендери. Тут отаборилось і запорозьке військо. Після смерті Івана Мазепи 5 квітня 1710 р. там же відбувся акт обрання гетьманом Пилипа Орлика та козацької старшини.
Цього ж дня було проголошено “Конституцію прав і свобод Запорозького війська”. Конституція стала вищою точкою політичного мислення українців у ХVIII ст., бо фактично проголошувала Україну незалежною республікою. Це була одна з перших державних конституцій у Європі.
  Як відомо, конституцію США схвалили й прийняли 1787 р., Франції та Польщі — 1791 р., у Російській імперії спроби створити конституцію відбулися тільки в першій чверті XIX ст., але закінчилися трагічним повстанням декабристів у 1825 р.
Конституцію України одразу після її прийняття визнали уряди Швеції та Туреччини. Вона й сьогодні вражає своєю актуальністю й високим правовим рівнем. Учені й політики нині небезпідставно вважають, що, втіливши ідеї її натхненника І. Мазепи, вона як державний акт республіканського спрямування на 80 років (!) випередила ідеї Французької революції. Українська Конституція стала реальною моделлю вільної, незалежної держави, яка засновувалася на природному праві її громадян на свободу і самовизначення.
Як складалася Конституція? Про це свідчать архіви Григора Орлика, у яких збереглися оригінальні тексти і записи його батька Пилипа: “Я один зложив найбільшу частину договору і зредагував цілий договір. Я зложив це за першим планом...” Хто брав участь у виробленні Конституції? “Поміж особами, — писав П. Орлик, — що обмірковували документ, були Войнаровський, Гордієнко, Ломиковський, Максимович, Іваненко, Карпенко, і ще деяких прізвищ не пригадую...”.
Отже, Конституція 1710 року була загальнополітичним актом волевиявлення Запорозького війська.
Дивно читати цей текс сьогодні! Крізь призму нашого непрощенного безпам’ятства з пожовклих сторінок постає світ, що вражає уяву й видається неймовірним. В Україні триста (!) років тому було створено одну з перших у Європі конституцій, а ми три століття потому не мали свободи!..
Конституція складається з преамбули (вступу) і 16-ти статей. У преамбулі подано стислу історію козацтва як виразника прагнень усього українського народу, йдеться про піднесення і падіння козацтва після його “добровільного” переходу під проводом Б. Хмельницького під самодержавну руку Московської імперії..
  Послідовні 16 статей Конституції передбачали:
— установлення національного суверенітету;
— визначення кордонів Української держави;
— забезпечення демократичних прав людини;
— визнання трьох складових чинників правового суспільства, а саме — єдності і взаємодії трьох гілок влади: а) законодавчої (виборної генеральної) ради, що мала скликатися тричі на рік: перша — на Різдво Христове, друга — на Великдень і третя — на свято Пресвятої Богородиці; б) виконавчої (гетьман був обмежений законом у своїх діях, генеральна старшина й обрані представники від кожного полку також); в) судової (підзвітної і контрольованої).
Так у Конституції визначалися принципи будови української держави. Кожна зі статей формулювала конституційні норми в усіх галузях державного та суспільного життя за головної умови — відторгнення майбутньої Української держави від Московської імперії.
Одним із ключових моментів Конституції стало визнання кордонів України та забезпечення їхньої цілісності. Гетьман як керівник держави зобов’язувався Конституцією чинити всіляку поміч Запорозькому Низовому війську. Цей документ визначав права всіх верств населення України: козацтва, селян, міщан, купецтва, усієї людності на території полків.
Державний скарб відокремлювався від гетьманського. На утримання гетьмана виділялися суворо визначені окремі землі та кошти. Полковники й сотники обиралися демократично — вільними голосами козаків чи сотні.  
Визначальною рисою Орликової Конституції, яка, власне, робить її однією з найдемократичніших серед усіх тогочасних державних актів, є пункти, котрі обмежували гетьманську владу на користь старшинської ради — своєрідного козацького парламенту, до якого мали увійти не лише генеральна старшина й полковники, а й представники Запорожжя та полків по одній заслуженій особі від кожного. Конституція підкреслювала, що в державі мала бути навічно утверджена єдина християнська віра і що Україна на обох берегах Дніпра стає вільною від іноземного панування.
Цілком зрозуміло, що форма цього документа не позбавлена деяких хиб і помилок, адже писався він у надзвичайно складний час в умовах важкого економічного стану пограбованої Вітчизни. Але ж це перша Українська Конституція 1710 року!
Ірина МАГРИЦЬКА,
доцент кафедри журналістики 
Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля
Джерело

 
< Попередня   Наступна >