 Серед дванадцяти річних свят християнського календарного циклу третім після Різдва та Великодня за значимістю вважають свято Преображення Господнього, або Великий Спас (скорочена форма від слова Спаситель), що його православні та греко-католики відзначають 19 серпня.
Ісус не відразу відкрив учням, хто Він. Це було одне з чудес, здійснених для того, щоб ми знали, хто Христос. Спаситель завів трьох апостолів — Петра, Якова та Івана на гору Фавор і перевтілився перед ними. Його обличчя засяяло, як сонце, одяг зробився білим, як сніг. На небі з’явилися старозавітні пророки Мойсей та Ілля, вони говорили з Ісусом про Його близький відхід. Усіх осінила світла хмарина, і з неї почувся голос: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся!»
Вікіпедія: Преображення Господнє  Давній звичай освячувати плоди сягає корінням у VІІІ століття. Колосся й виноград приносили до храму на знак вдячності Богові за Його любов та дарування щедрого врожаю. Символічне значення цієї традиції полягає ще й у тому, що природа, спотворена гріхопадінням людини, не менше за саму людину потребує оновлення. Освячення плодів – символ майбутнього преображення природы, символ преображення людини, яка пішла за Христом.
У Євангелії розповідається, як незадовго до Голгофи Ісус Христос узяв трьох своїх учнів - Петра, Якова та Івана й привів на гору Фавор.
Уранішнє сонце припікало їхні плечі, у сандалії забивались дрібні камінці, та троє апостолів поднімались усе вище й вище за своим Равві (євр. Учитель). «Навіщо Він збудив нас так рано, — думали вони, — покликав із Собою, а тепер іде, не обзиваючись до нас жодним словом? Що Він задумав? Ну ось, здається, дійшли… Куди Ви, Равунні? Знову мовчить, певно, не чує… молиться…»
Апостоли стомилися й розташувались у затінку маслини: Іван з братом — на плащах, Петро присів на камені, його повіки стулилися й він, схилившись на патерицю, задрімав… Відчувши подих вітру, апостоли стрепенулись і почали роззиратися навкруги. Ісус стояв перед ними, «і просяяло лице Його, як сонце, одежа Його зробилася білою, як світло…явились їм Мойсей та Ілля, що з Ним говорили (Мв. 17:2)
«Господи! Гарно нам тут бути», — вигукнув Петро, і серце його забилося радісно, але раптом він побачив Христа незбагненної краси, у якомусь неземному осяяні. «Якщо хочеш, Господи, хвилюючись мовив Петро, — зробимо тут три кущі (тобто три курені з гілля дерев): Тобі один, Мойсеєві один і один Іллі». Поки він мовив так, світла хмарина осяяла всіх, і вони почули голос: «Се син Мій улюблений, у Котрому Моє благовоління; Його слухайте». Перелякані учні попадали на землю, намагаючись затулитися руками, ніби захищаючись від невидимої Сили. Усе стихло. Ісус сказав: «Устаньте й не бійтеся!» Розплющивши очі, апостоли уздріли лише свого Равві, такого ж, як і раніше. «Нікому не розказуйте про побачене, доки Син Людський не воскресне з мертвих!». Настав час вертатися назад. Подорожні рушили стежкою.
Христос готував учнів до своєї смерті. Вони мали побачити Його у славі, щоб не схитнутися в годину випробувань. Проте повне розуміння того, что бачили вони на горі Фавор Бога в славі Його, прийде до них значно пізніше, післе Воскресіння, коли в день П’ятидесятниці Дух Святий навчить їх повноти божественної істини. А поки що Дух Святий для апостолів – це світла хмарина, що їх оповила, дала змогу лицезріти Божу Славу й чути Його голос.
Своїм Преображенням Спаситель дав змогу людям збагнути те Преображення, яке очікує на людину в Царстві Божому. На іконах святих це сяйво преображення людського єства зображують у вигляді німбів. |
