shadow_left
Logo
Shadow_R
 
 НОВА ВЕРСІЯ САЙТУ ІППО
 
27 січня - 220 років від дня народження П.П.Гулака-Артемовського Надрукувати Надіслати електронною поштою
ImageСин священика з Городища (Черкащина) Петро Петрович Гулак-Артемовський (1790 - 1865) після навчання в Київській академії (якого не завершив) закінчив словесний факультет Харківського університету, викладав польську мову, пізніше захистив магістерську дисертацію на тему «О пользе истории вообще и преимущественно отечественной и о способе преподавания последней», згодом став професором історії та географії, а з 1841р. — ректором університету. Людина різносторонніх знань, високої гуманітарної освіти, Гулак-Артемовський обіймав цю посаду два чотириріччя, після чого пішов у відставку, маючи чин дійсного статного радника.
В. Бурбан. Веселий смуток мудреця
Твори П.П.Гулака-Артемовського
П.П.Гулак-Артемівський друкував російські переклади творів Ж.-Ж. Руссо, Дж. Мільтона, Ж. Расіна, Ж. Деліля, П. Ж. Кребійона, Горація та ін. У 1825 році в Харкові письменник познайомився з Адамом Міцкевичем (той якраз переїздив через Харків). Між поетами зав’язалася симпатія та порозуміння, наслідком чого став переклад на українську мову балади “Pani Twardowska” (під назвою «Твардовський»). Як стверджував товариш Гулака-Артемовського Данилович, «балада «Твардовська» в козацькому костюмі подобала всім надзвичайно». Популярність переспіву засвідчує факт, що 1827 р. надрукований він був 4 рази, в тому числі в польському журналі “Dziennik Warszawski”, куди послав його Данилович. 
Письменник щиро цікавився українським літературним життям, підтримував широкі зв’язки з російськими, українськими, польськими діячами культури. Петро Гулак-Артемовський всіляко сприяв поширенню в харківському товаристві творів українських поетів-романтиків, свободолюбивих і антиросійських ідей Міцкевича, чим пробуджував інтерес не лише до вивчення польського, але й українського фольклору та історії. 
Письменник задумав створити український словник для, як писав Данилович Лелевелеві, – «врятування мови від загибелі. …Переконую, щоб її [мову] радше писаннями підтримував, і вже переклав «Рибалку» Ґете на малоросійську мову». 
1817 року П.П.Гулак-Артемовський оприлюднив оригінальний вірш українською мовою «Справжня Добрість», 1818 р. — «казку» «Пан та Собака», написану на основі фабульної канви чотирирядкової байки І.Красіцького «Pan і Pies». Ця «Казка» відіграла помітну роль у розвитку жанру байки в Україні. Це була, по суті, перша українська літературна) байка, написана зі свідомою орієнтацією на фольклор та живу розмовну мову. Пізніше письменник опублікував ще дві байки — «Казку» «Солопій та Хівря, або Горох при дорозі». і «побрехеньку» «Тюхтій та Чванько», ще пізніше — цикл байок-«приказок»: «Дурень і Розумний», «Цікавий і Мовчун», «Лікар і Здоров'я» («першоджерело» — приповідки І. Красіцького). У 1827р. П.П. Гулак-Артемовський написав ще три байки — «Батько та Син», «Рибка», «Дві пташки в клітці». Кращі твори письменника збагатили культуру українського художнього слова, внесли нові елементи до української поетики (різностопний ямб, коломийковий вірш). 
Петро Гулак-Артемовський - класик нової української літератури, один із її засновників. Кращі його твори як на свій час мали новаторський характер і за змістом, і за формою . Його оригінальні твори і переклади дали початок т.зв. харківському романтизмові. З непідробною симпатією, співчуттям і прихильністю вони відображали внутрішній світ, сподівання, буденне життя, побут, звичаї, гумор, оптимізм простих людей. Стоячи на цілком лояльних щодо царизму позиціях, Гулак-Артемовський у той же час критикував у своїх творах жорстокість панів-кріпосників, подавав позитивні образи простих людей. Критикою кріпосницьких порядків і висловленням співчуття до гнобленого поміщиками селянства найбільш яскраво відзначається байка «Пан та Собака» (1818), що стала найвідомішим твором автора. Тож найбільша заслуга письменника в тому, що він став на захист поневоленого селянства, одним з перших утверджував в українській літературі народну мову. Писав яскравою, народньою «слободсько-українською» мовою. Критика високо цінувала твори Гулака-Артемовського (М. І. Костомаров, П.О. Куліш, професор Н.І.Петров, академік Н. П. Дашкевич). З кінця 20-х pp. Гулак-Артемовський відійшов від активної літературної діяльності.
Одночасно з Петром Гулаком-Артемовським у Харківському університеті працював визначний український славіст і етнограф, історик і мовознавець професор Ізмаїл Срезневський (1812-1880). Як шанувальник української мови він активно займався виданням художніх творів, як історик – доводив, що українці є окремим слов’янським народом зі своєю мовою, яка не є діалектом ані російської, ані польської. Варто згадати, що й першу в Російській імперії лекцію українською мовою було прочитано саме в Харківському університеті.
Племінником письменника був український композитор і співак (володiв баритональним басом) Семен Гулак-Артемовський (1813-1873). Найбільш знаний музичний твір С.Гулака-Артемовського - опера «Запорожець за Дунаєм», прем’єра якої відбулася 14 квітня 1863 року на сцені Маріїнського театру в Санки-Петербурзі під час бенефісу автора. Як свідчать сучасники, сюжет опери підказав Гулаку-Артемовському історик і письменник Микола Костомаров. Текст лібрето написав сам композитор. Головну партію опери - Карася – С.Гулак-Артемовський виконував сам. 
Партитура опери С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» зберiгалася в бiблiотецi iмператорських театрів, а сама постановка опери з хорами й танцями, побудована на гумористичних народних пicнях, мала такий успiх на сценi Маріїнського театру, що зацiкавила навіть царську сiм’ю, яка була присутня на прем’єрі опери 1863 р., хоча спектакль ішов (чи не єдиний на той час випадок) мовою оригiналу. 
Прем’єра опери в Москві, на клопотання композитора, відбулася 6 жовтня 1864 року. «Раптом» з’явилося кілька критичних статей (уже діяв Валуєвський циркуляр 1863 року). У щоденному виданні «Театральные афиши» критик Ільїн писав, що вся фактура опери слабка, безбарвна і що в ній немає жодного значного номера. Редактор газети «Московские ведомости» намагався довести, що не існує не лише української мови, а й українського народу. Опера зникла з репертуару імператорських театрів. Лише після 1881 року, коли було дозволено ставити українські вистави, опера знову побачила світло рампи.  
Друге народження опери після смерті композитора відбулося у Ростові-на-Дону у 1884 році. Здійснила постановку опери трупа Михайла Старицького. Роль Карася виконував Марко Кропивницький, а роль Оксани – Марія Заньковецька.
Вікіпедія: П.П.Гулак-Артемовський
Пан та Собака
Тема кріпацтва у творі П. Гулака-Артемовського «Пан та Собака»
Українці в світі: П.П.Гулак-Артемовський

 
< Попередня   Наступна >