shadow_left
Logo
Shadow_R
 
 НОВА ВЕРСІЯ САЙТУ ІППО
 
Семінар ІППО з українознавства Надрукувати Надіслати електронною поштою

Image3 листопада 2010 року в ІППО КУ імені Бориса Грінченка відбувся науково-практичний семінар «Українознавство в системі гуманітарної освіти та виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів», підготовлений НМЦ суспільствознавства та українознавства і кафедрою методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання. У роботі семінару взяли участь понад 70 осіб, серед яких науковці Національного науково-дослідного інституту українознавства (ННДІУ), методисти РНМЦ, учителі українознавства та історії, керівники шкільних музеїв, лабораторій, кабінетів, гуртків та факультативів українознавчого, країнознавчого, народознавчого, етнографічного спрямування.
На фото. Виступає кобзар-лірник, Народний артист України Василь Григорович Нечепа.
Вікіпедія: Національний науково-дослідний інститут українознавства
Сайт ННДІУ

ImageМета семінару – вироблення основних напрямів розвитку українознавства в сучасному столичному освітньому просторі, шляхів і засобів їхньої реалізації.
Основною темою, що звучала у виступах учасників, стало визначення ролі українознавства як важливого елемента в становленні світогляду українських школярів, формування їхнього ставлення до навколишнього світу, інструмента набуття ними майстерності жити, засобу для пізнання дитиною свого народу, його історії та культури, усвідомлення нерозривної єдності з попередніми поколіннями, їхнім духовним світом.
У ході семінару розглядалися як теоретико-методологічні, так і практичні аспекти порушеної проблематики: зміст нових програм з українознавства для початкової, основної та старшої школи, викладання українознавства в столичних ЗНЗ як навчальної дисципліни та його використання у виховній роботі, необхідність підготовки підручників і посібників, створення методичного забезпечення шкільного українознавства, а також питання підготовки педагогічних кадрів та підвищення кваліфікації вчителів українознавства.
Семінар розпочався виступом Народного артиста України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка та Державної премії імені Івана Нечуя-Левицького, члена Всеукраїнської музичної спілки, єдиного в світі представника Чернігівської старосвітської кобзарської школи, старшого наукового співробітника відділу філософсько-психологічних проблем українознавства ННДІУ, кобзаря-лірника Василя Григоровича Нечепи. Митець не тільки поширює знання про Україну та світове українство на Батьківщині та за її межами, а й досліджує походження музичних інструментів на території України, мандри нашого музичного інструментарію в світі від часів Мезинської стоянки доби пізнього палеоліту (40-10 тисяч років тому) до сьогодення. Кобзар з придесенськими інструментами – кобзою та лірою – об’їхав багато країн, тріумфально виступав із сольними концертами в Австралії, Австрії, Америці, Англії, Бельгії, Грузії, Голландії, Канаді, Киргизії, Литві, Лівані, Люксембурзі, Молдові, Німеччині, Норвегії, Польщі, Росії, Сінгапурі, Сирії, Словаччині, Угорщині, Франції, Чехії та інших країнах. Багатогранність музи кобзаря викликала непідробний захват учасників семінару, адже вона справді надихає на прагнення до краси й ідеалу, а з виступу постає творчість народу, його видатних представників від сивої давнини до сучасності як синтез народних переживань, роздумів і прагнень упродовж віків, вираз його нелегкого, часто трагічного, але незаперечно величного життя.
ImageВелике зацікавлення учасників семінару викликала доповідь заступника директора з науки, завідувача відділу філософсько-психологічних проблем українознавства ННДІУ, кандидата філософських наук, доцента Тараса Петровича Кононенка «Дослідження українського етносу в світовому часо-просторі на основі інтегративної методології українознавства». Учений проаналізував стан українознавства як інтегративної науки про Україну і світове українство в усьому часопросторі й окреслив основні напрями співпраці ННДІУ з ІППО та середніми загальноосвітніми навчальними закладами.
У виступі завідувача відділу «Мова як українознавство» ННДІУ, кандидата філологічних наук Ангеліни Юріївни Пономаренко, було презентовано новий науково-педагогічний проект "Освітнє середовище закордонних українських навчальних закладів" (керівник проекту Т.П. Кононенко).
У своєму виступі «Українознавство XXI століття: нові вимоги, проблеми та напрями розвитку» завідувач кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання ІППО КУ імені Бориса Грінченка, доктор історичних наук, професор Фелікс Львович Левітас окреслив коло питань, вирішення яких покликане покращити вивчення українознавства в столичних школах та розширити використання його виховного потенціалу, а також висвітлив роботу кафедри в українознавчому напрямі.
Методист науково-методичного центру суспільствознавства та українознавства, викладач кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання ІППО КУ імені Бориса Грінченка Юрій Віленович Беззуб на основі створеної бази даних про різноманітні форми вивчення українознавства в київських школах, фаховий склад вчителів-українознавців, функціонування шкільних музеїв, лабораторій, кабінетів українознавчого спрямування проаналізував стан та перспективи викладання українознавства в столичних ЗНЗ.
Роль учителя українознавства в самоідентифікації й духовному розвитку учня через призму особистісного аспекту взаємовідносин між педагогом і учнем розкрила в своєму змістовному виступі досвідчений педагог-практик, справжній ентузіаст українознавства Тетяна Семенівна Лавренчук, учитель історії та українознавства спеціалізованої школи № 273 Голосіївського району м. Києва.
Практичним досвідом викладання українознавства у 8 класі поділився з колегами вчитель української мови та літератури спеціалізованої школи № 189 Деснянського району м. Києва Євген Теодорович Луцишин.
У виступі методиста науково-методичного центру Голосіївського району Людмили Миколаївни Горпенко були запропоновані конкретні шляхи покращення справи з навчально-методичним забезпеченням українознавства в школах та розширення мережі шкіл з вивченням українознавства, зокрема наголошено на необхідності створення творчих колективів учителів для підготовки посібників та збірок методичних розробок уроків.
Обговорюючи порушені проблеми та підбиваючи підсумки роботи, учасники семінару дійшли висновку, що проведення таких науково-практичних зібрань є вкрай необхідним, адже вчителі мають можливість збагатити знання про теоретико-методологічних засади українознавства, обмінятися практичним досвід роботи, зміцнити творчий дух, отримати натхнення для подальшої роботи.
На фото. Учасники семінару – заступник директора з науки, завідувач відділу філософсько-психологічних проблем українознавства ННДІУ Т.П. Кононенко (ліворуч) та методист НМЦ суспільствознавства та українознавства, викладач кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання ІППО КУ імені Бориса Грінченка Ю.В. Беззуб (праворуч).

 
< Попередня   Наступна >