…Блиск навколо Святої Діви ставав усе яскравішим. Усе, навіть неживе, перебувало в радісному русі: каміння стелі, стіни, підлога печери  були в цьому світлі ніби живі. Аж до самої висоти неба над Марією стояв стовп світла. Ставши Божою Матір’ю, Марія схилилася перед Божим Сином, який лежав перед нею безпорадним немовлям. Богородиця пригорнула Дитинку. Позад неї, молячись, стояли Божі ангели в людській подобі.
Цієї миті сповнилися серця добрих людей радістю, а серця злих – великим страхом. Раділи звірята, розпускалися квіти. Трави, кущі та дерева дарували прохолоду та поширювали пахощі. Завирували, наповнюючись життєдайною водою, джерела… (З книги «Життя Пречистої Діви Марії»). Христос народився – славімо Його!
На фото. Віолетта Кочерга. Знамення.
Вікіпедія: Різдво Христове
З архіву сайта ІППО: Різдво

На столі — свята вечеря.  Вся родина — за столом.  Відчиняє ангел двері
позолоченим крилом. Благу вість нам сповіщає про народження Христа.
В хаті свято розцвітає,  гріє душу доброта. Пахне сіном і кутею.  Сяє зірка. Сніг скрипить. І колядка над землею з білим ангелом летить (Н. Гуменюк).
Переддень Різдва – Святвечір - починався з появою на небі першої зірки. Крім куті, на столі обов’язково стояли 12 страв: грибні, ягідні, пиріжки з квасолею чи капустою, смажена риба, борщ із рибою і грибами... Починалося різдвяне розговіння. Першою починали їсти кутю - найголовнішу обрядову їжу, неодмінний символ різдвяних свят. Далі годилося скуштувати всіх страв, запиваючи їх узваром. Неодмінними пригощаннями на святковому столі була свіжина: ковбаси, шинка, тушковане або смажене м’ясо, холодець, інші традиційні українські страви.      
Завершивши обрядову трапезу, діти  розносили гостинці родичам. Ті з нетерпінням чекали бажаних гостей.
Надвечір село знову оживало - починалося колядування. Готувалися заздалегідь - виготовляли колядницькі обладунки: восьмикутну зірку, маски Діда, Кози, Цигана, Ведмедя, Солдата. Обходячи оселі, колядники поздоровляли господарів та їхніх дітей, бажаючи всім щастя й здоров’я на многії літа.