shadow_left
Logo
Shadow_R
 
 НОВА ВЕРСІЯ САЙТУ ІППО
 
Науково-методична конференція «Українознавство в системі освіти» Надрукувати Надіслати електронною поштою

 23 серпня 2012 року в ІППО КУ імені Бориса Грінченка відбулася науково-методична конференція для вчителів українознавства «Українознавство в системі освіти та виховання учнів ЗНЗ м. Києва: досвід, проблеми, перспективи», організована кафедрою методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання та науково-методичним центром суспільствознавства та українознавства. У роботі конференції взяли участь понад 70 педагогічних та науково-педагогічних працівників, серед яких учителі українознавства столичних шкіл, ліцеїв та гімназій; керівники шкільних музеїв, лабораторій, кабінетів, гуртків та факультативних курсів українознавчого (народознавчого, етнографічного) спрямування, методисти районних науково-методичних центрів, співробітники Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії, Національного музею українського народного декоративного мистецтва, фахівці нашого Інституту.

Ю.В. Беззуб. Використання українознавчого підходу в системі роботи ЗНЗ
Т.М. Присяжнa. Програми з українознавства для ЗНЗ
С.М. Бойко. Міжнародний конкурс з українознавства для учнів 8-11 класів
О.В. Дудар. Українське мистецтво в системі українознавства
А.О. Титаренко. Вивчення історії українського народного мистецтва


На конференції було порушено низку теоретико-методологічних і практичних аспектів викладання українознавства у ЗНЗ Києва, зокрема, проблему програмно-методичного та навчального забезпечення початкової, основної та старшої школи, зміцнення українознавчих засад освітньо-виховного процесу, підготовки та підвищення кваліфікації вчителів українознавства.
 Завідувач кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання Інституту, доктор історичних наук, професор Ф.Л. Левітас у виступі «Шкільне українознавство: суспільні виклики та напрями розвитку» наголосив на важливості формування в учнів історичної та національної свідомості, акцентував на визначній ролі учительства у формуванні світоглядних засад підростаючого покоління, узагальнив діяльність Інституту та очолюваної ним кафедри в галузі українознавства, окремо відзначивши, що українознавство як навчальна дисципліна на курсах підвищення кваліфікації викладається для усіх категорій педагогічних працівників, а також окреслив коло проблем, вирішення яких здатне покращити вивчення українознавства у школах та посилити використання його виховного потенціалу.
У виступі «Методичні засади використання українознавчого підходу в системі роботи ЗНЗ» викладач кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання, методист науково-методичного центру суспільствознавства та українознавства Інституту Ю.В. Беззуб узагальнив минулорічну діяльність столичних ЗНЗ в царині українознавства, ознайомив колег із запланованими ІППО українознавчими заходами в розпочатому навчальному році. За активну участь у проведенні загальноміських науково-методичних семінарів та плідну роботу з упровадження українознавства у навчально-виховний процес в 2011/2012 навчальному році педагогічні колективи СШ з поглибленим вивченням української мови та літератури № 76 імені О. Гончара (Святошинський район), Українського гуманітарного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка (Печерський район), Медичної гімназії № 33 (Голосіївський район), гімназії № 153 імені О.С. Пушкіна (Шевченківський район), СЗШ № 219 (Оболонський район), санаторної школи-інтернату № 19 для дітей, хворих на сколіоз, (Подільський район) були нагороджені подяками Інституту.
Велике зацікавлення педагогів викликали доповіді науковців ННДІУВІ. Науковий співробітник відділу цивілізаційного генезису України, відмінник освіти України Т.М. Присяжна ознайомила вчителів із змінами в оновлених шкільних навчальних програмах з українознавства.
Старший науковий співробітник відділу філософії освіти та освітніх технологій ННДІУВІ, кандидат філософських наук С.М. Бойко розповіла про Міжнародний конкурс з українознавства для учнів 8-11 класів як один із шляхів упровадження українознавства в освітній простір, а також про можливості публікації для вчителів навчально-методичних матеріалів у журналі «Українознавство», в якому засновано розділ «На допомогу вчителеві».
Учасники конференції тепло зустріли виступ старшого наукового співробітника відділу культурологічних досліджень ННДІУВІ, Народної артистки України, відмінника освіти України В.П. Короті-Ковальської «Духовне виховання молоді через пісенну традицію українців». Вона презентувала підготовлений та виданий нею новий збірник народних, календарно-обрядових та авторських пісень «Пісенний світ українознавства», розкрила методичні засади його використання у школі (для поглибленого розуміння поданого у збірнику матеріалу до кожного пісенного жанру авторкою подано практичні коментарі-пояснення).
Окремий блок конференції був присвячений використанню українського мистецтва та музейної педагогіки в системі шкільного українознавства. Невичерпні навчально-виховні можливості використання українського мистецтва у вивченні предметів українознавчого циклу висвітлила доцент кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання ІППО КУ імені Бориса Грінченка, кандидат історичних наук О.В. Дудар.
Науковий співробітник відділу науково-фондової роботи Національного музею українського народного декоративного мистецтва А.О. Титаренко у виступі «Вивчення історії українського народного мистецтва як засіб упровадження українознавства в систему навчання та виховання учнів» розповіла про унікальну колекцію та науково-освітній напрямок діяльності НМУНДМ, який регулярно розробляє нові методики роботи з учнівською аудиторією, впроваджує цікаві авторські програми та напрямки музейної педагогіки (оглядові, тематичні, інтерактивні екскурсії, виїзні лекції, майстер-класи, студії, музейні ігри тощо).
Великим практичним досвідом використання українознавчих засад у навчально-виховному процесі поділилася з колегами викладач українознавства, завідувач лабораторії українознавства Українського гуманітарного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка І.А. Головай, окремо зупинившись на використанні моделюючих технологій навчання на уроках українознавства.
Лейтмотивом конференції стала думка науковців та педагогів про те, що шкільне українознавство є не лише засобом популяризації серед учнівської молоді сучасних досягнень українознавчої науки чи поглиблення в учнів знань про Україну та українство, а насамперед важливим елементом у становленні світогляду українських школярів, інструментом набуття ними майстерності жити, засобом пізнання свого народу, його історії та культури, усвідомлення нерозривної єдності з попередніми поколіннями, їхнім духовним світом, формування національної самосвідомості та патріотизму як сутнісних основ прояву українознавства в життєдіяльності, виховання поваги до Української держави.
Насамкінець Ф.Л. Левітас ознайомив учасників конференції з Постановою Верховної Ради України «Про відзначення 150-річчя з дня народження Бориса Грінченка» і закликав учителів до вивчення та висвітлення життя і творчості видатного Українця.
 
< Попередня   Наступна >