Як дерево тримається на землі корінням, так людина тримається своїм минулим. Людина, яка не знає минулого, - перекотиполе: куди вітер подме, туди воно й котиться. Саме тому ми повинні знати свою історію, своє минуле. «Хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього»,- стверджує народна мудрість.
Героїчні сторінки минулого переконливо доводять, що боротьба за незалежність, самоствердження і збереження української самобутності приваблювали патріотів різного віку, соціального стану і віросповідання. Оборонці Крут - студенти, курсанти, школярі - без вагань віддали молоде життя в ім'я волі свого народу.
Вікіпедія: Бій під Крутами Г.В.Лінчевська, О.В.Миколаєнко, О.В.Дудар. Орієнтовний сценарій виховного заходу, присвяченого юнакам-героям, загиблим під Крутами З архіву сайту ІППО: Бій під Крутами О.В.Миколаєнко. Крути: презентація (5,32 Мб) Берестечко. Лисоня. Крути. Все це трагічні сторінки нашої історії. Та бій під Крутами, що на Чернігівщині, займає серед них особливе місце...
Рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі, понад 300 курсантів військової школи, студентів та гімн
азистів вступили під Крутами в нерівний бій із значно переважаючим, добре озброєним і вишколеним противником. Упродовж кількох днів вони стримували величезну більшовицьку армію на підступах до Києва. У масштабах всесвітньої історії ця битва, певно, незначна: вона не є зразком військового мистецтва. Однак це - символ нескореного духу нашої нації.
Дата 29 січня увійшла в українську історію як день пам'яті мужніх героїв, що душу й тіло поклали за самостійність, волю та незалежність Батьківщини.
Нехай пам'ять про наших героїв, які загинули під Крутами, буде вічною. І їхня смерть буде для нас прикладом, як треба любити Батьківщину.
Будьте ж певні, дорогі герої, ви загинули не марно. Злотаво-блакитні знамена, які застигли у ваших очах, коли ви падали на землю, стали державними символами і навіки залишилися для нас найбільшою святинею.
