shadow_left
Logo
Shadow_R
 
 НОВА ВЕРСІЯ САЙТУ ІППО
 
16 лютого 2013 року - 200 років від дня народження Семена Гулака-Артемовського Надрукувати Надіслати електронною поштою
С.Гулак-АртемовськийПригадуєте «Звідкіля це ти узявся?» та «На туркені оженюся»? А сповнений гарячої любові до вітчизни хор «Україно, рідний краю»? Творець цих шедеврів - Семен Степанович Гулак-Артемовський (1813-1873), оперний співак, композитор, актор, драматург, автор першої української опери «Запорожець за Дунаєм» на сюжет з історії України початку XIX ст., де вперше в оперному жанрі було використано українську мову та українську народну мелодику, а ще - солоспівів «Стоїть явір над водою», «Спать мені не хочеться», музики до водевілю «Ніч напередодні Іванового дня».
Вікіпедія: Семен Гулак-Артемовський
С.Гулак-Артемовський - гордість української музичної культури: сценарій просвітницько-виховного заходу
М.Литвиненко-Вольгемут, І.Паторжинский. Дует Одарки та Карася: відео (7 хв.)
Є.Колесник та А.Солов'яненко. Дует Оксани та Андрія: відео (2 хв.)
С.С.Гулак-Артемовський народився в родині священика. Одинадцятилітнього Семена батько влаштував до духовного училища, сподіваючись, що син також стане священиком. Семен закінчив Черкаське повітове духовне училище (1830 р.) та Київську духовну семінарію (1838 р.). Співав у хорі Софійського собору та в хорі Михайлівського Золотоверхого собору в Києві. Мав надзвичайної сили, чудового тембру голос (баритон).
Якось під час Служби Божої в Михайлівському Золотоверхому соборі спів Семена почув капельмейстер придворної співацької капели Михайло Глинка. Він запропонував юнакові співати у придворній капелі.
Г.Нарбут. Ескіз декорації до вистави "Запорожець за Дунаєм"
Г.Нарбут. Ескіз декорації
до вистави "Запорожець за Дунаєм"
Улітку 1838 року 25-річний Семен покинув Київ. М.Глинка навчав юнака виразності виконання, дикції, гри на музичних інструментах та основ композиторського мистецтва, пізніше на зібрані М.Глинкою та О.Даргомижським кошти Семен удосконалював вокальну майстерність у Франції та Італії, де познайомився з багатьма видатними європейськими музикантами та досконало оволодів італійською мовою. Талановитому співакові запропонували ангажемент у Флорентійській опері, де наш земляк із величезним успіхом виконував провідні партії в операх Белліні, Доніцетті та інших відомих композиторів.
За рік йому довелося покинути сонячну Італію і повернутися до похмурого Петербурга, де співака одразу призначили солістом Російської імператорської опери. Якраз тоді готували прем'єру опери «Руслан і Людмила» М.Глинки, і композитор запропонував своєму учневі виконати провідну партію.
Майже 25 років працював артист на сценах оперних театрів Росії, зокрема, Маріїнського, де виконував понад 50 провідних партій російської та зарубіжної класики.
Водночас, хоч і не часто, він виступав як драматичний актор, завойовуючи прихильність публіки. Серед його ролей - Чуприна із п'єси «Москаль-чарівник» І.Котляревського. Театральні критики відзначали, що «пан Артемовський небагато в чому поступається
Г.Терпиловський. «Стоїть явір над водою»
Г.Терпиловський.
«Стоїть явір над водою»
тут самому Михайлу Щепкіну».
Семен Степанович завжди пам'ятав про своє козацьке походження, чудово знав історію України, не цурався на чужині рідної мови, тримався українського земляцтва. Восени 1838 року С.Гулак-Артемовський познайомився із Тарасом Шевченком, і це знайомство переросло в щиру дружбу. Коли поет відбував заслання, С.Гулак-Артемовський не забував свого друга, листувався з ним, підтримував фінансово. Він був серед тих перших земляків, які зустрічали Тараса Григоровича після повернення до Петербурга. До речі, незадовго до смерті Тараса Шевченка Гулак-Артемовський написав пісню «Стоїть явір над водою», присвятивши її другові.
14 квітня 1863 року в Маріїнському театрі відбулася прем'єра опери «Запорожець за Дунаєм». Сюжет був підказаний професором-істориком Миколою Костомаровим, а все решта - лібрето, оркестрова партитура та клавір - оригінальна авторська робота композитора. Сам співак виконував партію Карася. Рецензії були всуціль схвальні, а про Гулака писали, що він «... показав свій блискучий комедійний талант».
В У Запорожець за Дунаємкраїні «Запорожець за Дунаєм» був поставлений значно пізніше - у 1884 році трупою М.Старицького.
Семен Степанович був людиною, різнобічно обдарованою. Він добре розумівся на живописі, сам непогано малював. А ще захоплювався статистикою (уклав «Статистично-географічні таблиці міст Російської імперії», які привернули увагу Академії наук), технікою (розробив проект водогону для Санкт-Петербурга).
Як це часто буває в мистецькому середовищі, талановиту особистість не оминули заздрість та інтриги. На 51 році життя адміністрація російської імператорської опери розірвала зі старіючим артистом контракт. Востаннє в Петербурзі С.Гулак-Артемовський співав на сцені Александринського театру в травні 1864 року. Того вечора йшла тринадцята вистава опери «Запорожець за Дунаєм». Прихильники прийшли попрощатися з улюбленим артистом.
Залишивши петербурзьку сцену, Семен Степанович переселився до Москви, на батьківщину своєї дружини Олександри Іванівни Іванової, піаністки і арфістки, дочки директора московських театрів. Остаточно сценічна діяльність співака завершилася в 1865 році, коли він розпрощався з московським Великим театром, де співав свій останній сезон і звідки вийшов на пенсію.
Московський період життя Семена Степановича оповитий легендами. Він, як зазначПам'ятник Семену Гулаку-Артемовському в Городищіають деякі біографи, успадкував від своїх предків-козаків дар характерника-цілителя, проводив лікувальні сеанси - ще в Петербурзі йому вдалося отримати офіційний дозвіл на таку діяльність. Семен Степанович практикував понад 10 років, приймав щодня по 30-40 осіб і зцілив тисячі, здавалося б, невиліковних хворих. Дехто із заможних пацієнтів намагався віддячити подарунками, але Семен Степанович твердо їх відхиляв: «Це не мистецтво, а дар, - казав він, - і я не маю права брати за нього винагороду».
Помер наш геніальний композитор, співак, актор, лікар на 61-му році життя, в 1874 році, похований у Москві на меморіальному Ваганьківському цвинтарі. Тривалий час його могила була занедбана, лише в 1952 році стараннями артистів Московського музичного театру імені К.С.Станіславського та В.І.Немировича-Данченка на ній було встановлено пам'ятник із написом «Семен Степанович Гулак-Артемовський. Композитор, співак, автор опери «Запорожець за Дунаєм».
На фото. Г.Кальченко. Пам'ятник Семену Гулаку-Артемовському в Городищі.

Упорядковано О.В. Дудар.
 
< Попередня   Наступна >