shadow_left
Logo
Shadow_R
 
 НОВА ВЕРСІЯ САЙТУ ІППО
 
Відбувся науково-методичний семінар для вчителів українознавства Надрукувати Надіслати електронною поштою
 19 березня 2013 року в спеціалізованій школі № 187 із поглибленим вивченням української та англійської мов, що в Солом'янському районі столиці, відбувся міський науково-методичний семінар для вчителів українознавства «Створення умов для гармонійного розвитку особистості засобами українознавства (досвід спеціалізованої школи № 187 м. Києва)». Семінар був організований НМЦ суспільствознавства та українознавства кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти і виховання ІППО.
У роботі семінару взяли участь близько 40 педагогів, серед яких учителі українознавства ЗНЗ, заступники директорів шкіл з виховної роботи, методисти районних науково-методичних центрів, працівники ІППО КУ імені Бориса Грінченка, керівники шкільних музеїв, лабораторій, кабінетів, гуртків та факультативних курсів українознавчого (народознавчого, етнографічного) спрямування.
Ю.В.Беззуб. Українознавство як системоутворюючий духовно-світоглядний чинник у системі національного виховання: презентація виступу (2,53 Мб)
І.А.Сидоренко. Створення умов для гармонійного розвитку особистості в контексті викладання предмета «Українознавство» в спеціалізованій школі № 187; О.М.Ходацька. Формування громадянськості, національної свідомості та патріотизму школярів на уроках українознавства та в позаурочній діяльності: презентація виступів (9,83 Мб)
Н.З.Заяць. Українознавство як навчально-виховна дисципліна та основа формування світогляду української молоді: презентація виступу (2,66 Мб)
Ю.В.БеззубРобота семінару розпочалася виступом директора СШ № 187 Ірини Анатоліївни Сидоренко, яка познайомила учасників з напрямами, досягненнями та перспективами українознавчої роботи закладу в контексті науково-методичної проблеми «Створення умов для гармонійного розвитку особистості», над якою працює педагогічний колектив.
Викладач кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання ІППО КУ імені Бориса Грінченка Юрій Віленович Беззуб висвітлив українознавство як системоутворюючий духовно-світоглядний чинник в системі національного виховання. Він відзначив, що в умовах глобалізації та сучасного розвитку знань і технологій національне виховання потребує філософсько-світоглядного осмислення культурної спадщини, культурно-мистецького насичення виховної системи в Україні, розробки концептуальних засад художньо-естетичного виховання особистості та спрямування їх в русло чіткої орієнтації на національні традиції з урахуванням європейського досвіду розвитку фундаментальних демократичних цінностей громадянського суспільства. При цьому культурно-мистецька спадщина має розглядатися не тільки як згадка про минуле (в контексті етнозбереження), а й як універсальне буттєве знаряддя для спільноти, яка перебуває в стані націєтворення та самоутвердження, що дозволяє їй визначити гідне місце серед інших народів.
Цікавим і змістовним був виступ заступника директора з науково-методичної роботи спеціалізованої школи № 187 Ольги Миколаївни Ходацької «Формування громадянськості, національної свідомості та патріотизму школярів на уроках українознавства та в позаурочній діяльності». Досвідчений педагог розкрила продуману й дієву систему шкільної навчально-виховної роботи, оперту на українські національні педагогічні традиції. У варіативній частині шкільного навчального плану викладається окремий предмет «Українознавства» для учнів 5-9 класів. Однак Учасники семінаруце лише одна з багатьох складових українознавчої роботи навчального закладу, адже вся система його навчально-виховної діяльності зорієнтована на формування ціннісного ставлення дітей до себе, сім'ї, родини, природи, праці, культури і мистецтва, країни і суспільства. Для досягнення такої мети педагоги широко використовують різноманітні форми роботи: нестандартні уроки, проектну та науково-дослідницьку діяльність, комплекс інтерактивних методів навчання, мультимедійні інформаційно-комунікаційні технології, індивідуальні бесіди, консультації тощо.
Важливо, що вчителі працюють насамперед над удосконаленням свого фахового рівня та педагогічної майстерності, «олюдненням» навчально-виховного процесу шляхом опанування сучасних наукових підходів до гуманізації освітнього середовища, вдумливого аналізу результатів своєї роботи, вивчення досвіду колег, упровадження групових форм методичної роботи, постійного навчання педагогів. У школі працює вчительський клуб «Педагогічна надія», а члени колективу переконані, що творчість є найважливішим критерієм якісного становлення особистості вчителя сучасної школи, що шлях до успіху у вихованні молодого громадянина і патріота лежить у спільній праці вчителя й учня, тому власним прикладом заохочують вихованців до участі у класних і шкільних виховних заходах. Молоді педагоги школи є активними учасниками засідань творчої групи для початкуючих спеціалістів початкових класів Солом'янського району «Шлях до майстерності».
Важливим виховним девізом педагогічного колективу є гасло «Хто не знає минулого, той не має майбутнього». Його втілення виявляється у глибокому вивченні учителями й учнями історичного минулого українського народу. У школі щорічно проводяться вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років, зустрічі з ветеранами війни і праці, представникаН.З.Заяцьми наукової і мистецької інтелігенції, Дні писемності, Шевченківські тижні, інтелектуальні ігри, конкурси тощо. Вихованці школи беруть участь у благодійних акціях.
Багатоплановим досвідом роботи поділилася з учасниками семінару учитель українознавства, музичного мистецтва та художньої культури столичної СЗШ № 22 Надія Зиновіївна Заяць під час виступу «Українознавство як навчально-виховна дисципліна та основа формування світогляду української молоді». На думку педагога, учитель-гуманітарій має бути взірцем освіченості, духовності, культури та самовдосконалення, а урок українознавства - цікавим, пізнавальним, виховним і естетичним. Система навчально-виховної роботи повинна спрямовуватися на виявлення буттєвого потенціалу особистості учня, створення сприятливих умов для його розгортання у школі та подальшому самостійному житті. Надія Зиновіївна ознайомила присутніх із різноманітними типами нестандартних уроків українознавства, проведеними нею інтегрованими уроками (українознавство-історія, українознавство-географія, українознавство-музичне мистецтво, українознавство-українська література), а також з практичним використанням інтерактивних методів навчання. Велику роль у зануренні дітей в національне культурне середовище відіграє шкільний міні-музей - кабінет українознавства, який знайомить дітей з традиційною культурою, різновидами народного декоративно-прикладного мистецтва та є своєрідним культурним центром навчального закладу. Дієвими засобами національно-патріотичного виховання виступають през ентовані вчителем заходи позакласної українознавчої роботи.
Учитель трудового навчання (технологій) СШ № 187 Таміла Миколаївна Бекетова висвітлила роль гурткової роботи у формуванні народознавчих компетенцій підростаючого покоління.
Досвід функціонування базованої на українознавчих засадах виховної системи спеціалізованої школи № 187 підсумували директор науково-методичного центру Солом'янського району Оксана Аркадіївна Барбазюк та методист НМЦ з українознавства Лариса Вікторівна Силенко.
Родзинкою семінару став виступ юних талантів із шкільного театру-студії «Джерело».
 
< Попередня   Наступна >