Обдаровані діти – не просто абстрактні носії талантів, це передусім живі люди. Саме тому за їхніми здібностями необхідно бачити перш за все людину з її достоїнствами та недоліками. Такий підхід здатний забезпечити особистісний розвиток талановитих дітей і розвиток у них здібностей. Саме людське, спокійне і й конструктивне ставлення до таланту дасть дитині можливість відчути себе повноцінною людиною, а не “білою вороною”.
Тому науковий зміст  роботи з обдарованою дитиною полягає в можливості розкрити психологічний механізм креативності, забезпечити можливості використання законів творчості для вдосконалення змісту й методів навчання всіх дітей та учнів.