«ПЕД-ПРЕСА» СПІЛКУЄТЬСЯ З ВДЯЧНИМИ ЧИТАЧАМИ Дмитро Шулікін, «Освіта України» Без фахової преси сьогодні важко уявити роботу педагога. Перше ознайомлення з виданнями в майбутнього вчителя починається ще зі студентської лави. А потім, під час повсякденної роботи в навчальному закладі, вони стають надійними друзями і помічниками. Чимало педагогів і самі активно беруть участь у створенні фахових видань. Тож зустрічі педагогічної громадськості з керівництвом педагогічних видань завжди дають користь двом сторонам. Саме така зустріч відбулася на міській конференції «Методично-інформаційне середовище як основа підвищення якості післядипломної педагогічної освіти в столиці», яку організували Інститут післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка і видавництво Міністерства освіти і науки України «Педагогічна преса». Видавництво «Педагогічна преса»
- Хотів би, щоб сьогоднішня конференція, яку ми проводимо разом з видавництвом «Педагогічна преса» і працівниками педагогічних закладів міста, стала лише початком нашої спільної роботи, - сказав директор ІППО КМПУ імені Бориса Грінченка Михайло Войцехівський, - а підвищення кваліфікації було безперервним процесом під час роботи вчителя в школі. Цікаво, чи зміг би хтось порахувати головних редакторів освітянських видань, які зібралися того дня в університеті? З педагогами прийшли поспілкуватися ледь не всі керівники фахових газет і журналів, що їх видає «Пед-преса» на чолі з директором-засновником видавництва, головним редактором газети «Освіта України» Юрієм Кузнецовим. А ще – головний редактор видавництва Олег Костенко; заступник директора видавництва, перший заступник головного редактора газети «Освіта України» Марія Корюненко; головний редактор газети «Методичні діалоги», заступник директора ІППО КМПУ імені Бориса Грінченка Олександра Глазова; заступники головного редактора видавництва Ірина Красуцька і Костянтин Дмитренко; головні редактори журналів «Трудова підготовка в закладах освіти» Віктор Сидоренко, «Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах» Юрій Дорошенко., «Всесвітня література в середніх навчальних закладах України» Ігор Ненько, «Географія та основи економіки в школі» Микола Задорожний, «Русская словесность в школах Украины» Володимир Корсаков, «Математика в школі» Тамара Хмара, «Біологія та хімія в школі» Людмила Величко, «Історія в школах України» Віталій Власов та ще багато працівників «Педагогічної преси», які віддають частинку своєї душі освітянам. - Усього в нас 28 газет і журналів, - сказав на пленарному засіданні конференції Юрій Кузнецов. – Один з найбільших підрозділів – це газета «Освіта України». Хотів би розповісти вам про кроки, які дали можливість нам стати видавництвом першого ряду. Ідея створення видавництва виникла 1996 року. В нас тоді зовсім не було методичної літератури. Постало питання, як дати її людям. За радянських часів більшість журналів видавалися російською мовою. Після отримання Україною незалежності в нас були інші програми, інший зміст освіти, ніж у Росії. Тому й видання ті не зовсім нас влаштовували, хоч вони й цікаві. Потрібні були такі фахові газети й журнали, які відповідали б нашим стандартам, програмам – з такою метою й задумувалося видавництво. Ми мали на меті ліквідувати вакуум методичної літератури, брак освітянського знання. Коли студентом я отримував журнал «Українська мова і література», це було для мене святом. Але журнал видавався за залишковим принципом – дешевий папір, проста обкладинка. Ми ж хотіли, щоб усе було інакше. Тож і вирішено було зробити журнали святковими, щоб вони несли гарний настрій. І оця святковість, натхнення - основна політика наших видань. А ще ми хотіли спонукати читачів до роздумів, творчості. Але головний наш секрет – це наші талановиті працівники, майстри на всі руки. Юрій Борисович запросив педагогів до активної співпраці з фаховими виданнями. Заступник директора ІППО КМПУ імені Бориса Грінченка Олександр Кочерга обрав темою виступу творчий потенціал учителя і фахову періодичну пресу. - У світі склалася ситуація, коли інформаційний тиск на людину посилюється, - зазначив він. - Якщо взяти всю інформацію, яка записана людством, то з 1900 до 1950 року відбулося її подвоєння. А з появою комп’ютерної техніки динаміка прискорилася. Прогноз такий: інформація буде подвоюватися кожні 5-7 років. Тож відповідно інформація, що закладається в підручник, за цей період буде застарівати. Те саме можна сказати і про підготовку вчителя. Для того, щоб залишатися на рівні, йому потрібно постійно підвищувати кваліфікацію. Цьому, звичайно, мають посприяти і фахові видання. Навіть з розвитком техніки друковане слово не втратить своєї ваги. До педагогів звернулась і Марія Корюненко:- З багатьма з вас ми спілкуємося щоденно. «Освіта України» належить усім вам, незалежно від фаху. Ви обов’язково прочитаєте в газеті, що обговорювали в МОН України, у Кабінеті Міністрів, Верховній Раді, Секретаріаті Президента. Крім того, спеціалісти дадуть відповіді на ваші юридичні запитання. Звичайно, ми намагаємося подавати новини не лише «з верхів» і дуже раді, коли й ви пишете про щось нове, що зроблено у вашому навчальному закладі. Учитель історії Київської гімназії № 178 Олександр Худобець розповів про роль науково-методичних журналів у формуванні педагогічної культури вчителя. Про значення науково-методичної періодики у формуванні методичної компетенції вчителя-словесника говорила вчитель української мови та літератури Економіко-правового ліцею Ірина Радченко. Вона відзначила сильні сторони часопису «Українська мова й література в школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах»: журнал завжди інший, ніколи не повторюється, матеріал різний і захоплюючий. Це й вирізняє його серед інших. Що ж, переможцю Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року» можна повірити. Тим паче, що вона називає часопис своїм другом і помічником. Головний спеціаліст департаменту середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Оксана Коваленко, яка. до речі, є першим заступником головного редактора журналу «Іноземні мови в навчальних закладах», зазначила, що МОН через свої журнали й газети має змогу дійти до кожної школи, кожного вчителя.- У фахових виданнях друкуються всі нормативні документи. В нас є про що з вами поговорити. Впевнена, що такі конференції мають відбутися в кожному регіоні України, - сказала Оксана Ярославівна. Цікаві дискусії точились на високому науковому й методичному рівнях і на круглих столах, що відбувалися за шістьма напрямами: суспільно-історичний, природничий, фізико-математичний, технологічний та іншомовної освіти. Модераторами були головні редактори видань «Педагогічної преси». У підсумковому рішенні конференції записано, що такі конференції стануть регулярними. |