«ПЕД-ПРЕСА» СПІЛКУЄТЬСЯ З ВДЯЧНИМИ ЧИТАЧАМИ 
Дмитро Шулікін,
«Освіта України»
Без фахової преси сьогодні важко уявити роботу педагога. Перше ознайомлення з виданнями в майбутнього вчителя починається ще зі студентської лави. А потім, під час повсякденної роботи в навчальному закладі, вони стають надійними друзями і помічниками. Чимало педагогів і самі активно беруть участь у створенні фахових видань. Тож зустрічі педагогічної громадськості з керівництвом педагогічних видань завжди дають користь двом сторонам. Саме така зустріч відбулася на міській конференції «Методично-інформаційне середовище як основа підвищення якості післядипломної педагогічної  освіти в столиці», яку організували Інститут  післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка і видавництво Міністерства освіти і науки України «Педагогічна преса». 
Видавництво «Педагогічна преса»

- Хотів би, щоб сьогоднішня конференція, яку ми проводимо разом з видавництвом «Педагогічна преса» і працівниками педагогічних закладів міста,  стала лише початком нашої спільної роботи, - сказав директор ІППО КМПУ імені Бориса Грінченка Михайло Войцехівський, - а підвищення кваліфікації було безперервним процесом під час роботи вчителя в школі.    
Цікаво, чи зміг би хтось порахувати головних редакторів освітянських видань, які зібралися того дня в університеті? З педагогами прийшли  поспілкуватися ледь  не всі керівники фахових  газет і журналів, що їх видає «Пед-преса» на чолі з директором-засновником видавництва, головним редактором газети «Освіта України» Юрієм Кузнецовим. А ще – головний редактор видавництва Олег Костенко; заступник  директора видавництва, перший заступник головного редактора газети «Освіта України» Марія Корюненко; головний редактор газети «Методичні діалоги», заступник директора ІППО КМПУ імені Бориса Грінченка  Олександра Глазова;  заступники головного редактора видавництва  Ірина Красуцька і Костянтин Дмитренко; головні редактори журналів  «Трудова підготовка в закладах освіти» Віктор Сидоренко, «Інформатика та інформаційні технології  в навчальних закладах» Юрій Дорошенко., «Всесвітня література  в середніх навчальних закладах України» Ігор Ненько,  «Географія та основи економіки в школі»  Микола Задорожний,  «Русская словесность в школах Украины» Володимир Корсаков,  «Математика в школі»  Тамара Хмара, «Біологія та хімія в школі»  Людмила Величко,  «Історія в школах України»  Віталій Власов та  ще багато працівників «Педагогічної преси», які віддають частинку своєї душі освітянам.
-  Усього в нас 28 газет і журналів, -  сказав на пленарному засіданні конференції  Юрій Кузнецов.
– Один з найбільших підрозділів – це газета «Освіта України». Хотів би розповісти вам про кроки, які дали можливість нам стати видавництвом першого ряду.       
Ідея створення видавництва виникла 1996 року.  В нас тоді зовсім не було методичної літератури. Постало питання, як дати її людям.  За радянських часів більшість журналів видавалися російською мовою. Після отримання Україною незалежності в нас були інші програми,  інший зміст освіти, ніж у Росії.  Тому й видання ті не зовсім нас влаштовували,  хоч вони й цікаві.  Потрібні були такі фахові газети й журнали, які відповідали б нашим стандартам, програмам – з такою метою й задумувалося видавництво.  Ми мали на меті ліквідувати вакуум методичної літератури, брак освітянського знання.     
Коли студентом я отримував журнал «Українська мова і література», це було для мене святом. Але журнал видавався за залишковим принципом – дешевий папір, проста обкладинка. Ми ж хотіли, щоб усе було інакше. Тож і вирішено було зробити журнали святковими, щоб вони несли гарний настрій.  І оця святковість, натхнення -  основна політика наших видань.  А ще ми хотіли спонукати читачів до роздумів, творчості.  Але головний наш секрет – це наші талановиті працівники, майстри на всі руки.      
Юрій Борисович запросив педагогів до активної співпраці  з фаховими виданнями.    
Заступник директора ІППО КМПУ імені Бориса Грінченка Олександр Кочерга обрав темою виступу творчий потенціал  учителя і фахову періодичну пресу.
-  У світі склалася ситуація, коли інформаційний тиск на людину посилюється, - зазначив він. - Якщо взяти всю інформацію, яка записана людством, то з 1900 до 1950 року відбулося її подвоєння. А з появою комп’ютерної техніки динаміка прискорилася. Прогноз такий: інформація буде подвоюватися кожні 5-7 років. Тож відповідно інформація, що закладається в підручник, за цей період буде застарівати. Те саме можна сказати і про підготовку вчителя. Для того, щоб залишатися на рівні,  йому потрібно постійно підвищувати кваліфікацію. Цьому, звичайно, мають посприяти і фахові видання.  Навіть з розвитком техніки друковане слово не втратить своєї ваги.
До педагогів звернулась і Марія Корюненко:-
З багатьма з вас ми спілкуємося щоденно. «Освіта України» належить усім вам, незалежно від фаху. Ви обов’язково прочитаєте в газеті,  що обговорювали в МОН України, у Кабінеті Міністрів, Верховній Раді, Секретаріаті Президента. Крім того, спеціалісти дадуть відповіді  на ваші юридичні запитання.  Звичайно, ми намагаємося подавати новини не лише «з верхів» і дуже раді, коли й ви пишете про щось нове, що зроблено у вашому навчальному закладі. 
Учитель історії Київської гімназії № 178 Олександр Худобець  розповів про роль науково-методичних журналів у формуванні  педагогічної культури вчителя. Про значення науково-методичної періодики  у формуванні методичної компетенції  вчителя-словесника  говорила вчитель української мови та літератури Економіко-правового ліцею Ірина Радченко. Вона відзначила сильні сторони часопису «Українська мова й література  в школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах»: журнал завжди інший, ніколи не повторюється, матеріал різний і захоплюючий.  Це й вирізняє його  серед інших.  Що ж, переможцю  Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року» можна повірити. Тим паче, що вона називає часопис своїм другом і помічником.
Головний спеціаліст департаменту середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Оксана Коваленко, яка. до речі, є першим заступником головного редактора журналу «Іноземні мови в навчальних закладах», зазначила, що МОН через свої журнали й газети має змогу дійти  до кожної школи, кожного вчителя.- У фахових виданнях друкуються всі нормативні документи. В нас є про що з вами поговорити. Впевнена, що такі конференції мають відбутися в кожному регіоні України, - сказала Оксана Ярославівна.    
Цікаві дискусії точились на високому  науковому й методичному рівнях і на круглих столах, що відбувалися за шістьма напрямами: суспільно-історичний, природничий, фізико-математичний,  технологічний та іншомовної освіти. Модераторами були головні редактори видань «Педагогічної преси».   
У підсумковому рішенні конференції записано, що такі конференції стануть регулярними.