13 січня – «Старий» Новий рік
ImageЯкий народ почав святкувати зустріч Нового року першим? Історики відповідають: цей день святкується всіма народами нашої планети з давніх часів. До кожного народу Новий рік приходить «у свій час», відповідно до його традицій, звичаїв, легенд та переказів.
І нехай нас притомили зимові свята, нехай хочеться на роботу… Хай там що, але ще одну нагоду побажати одне одному здоров’я, успіхів та достатку нехтувати гріх! Тож щасти Вам у Новому році!
На фото. Найкраща в світі Снігуронька Наталочка та Дід Мороз – методист НМЦ здоров’я, фізичної та естетичної культури ІППО Юрій Васильович Черпак – на корпоративному святі ІППО.

Вікіпедія: Григоріанський календар
ImageНа Русі початок Нового року асоціювався з початком весняного відродження природи. Наймовірніше, Новий рік святкували з появою нового Місяця в перші весняні дні, найближчі до весняного рівнодення. При цьому рік міг мати як 12, так і 13 місяців. Свято називали «Нове літо».
З прийняттям християнства на Русі було запроваджено Юліанський календар, а святкування Нового Року було встановлено 1 березня, що відповідало даті створення світу. Пізніше Новий рік було перенесено на 1 вересня у відповідності до прийнятого Візантійською церквою рішення, а літочислення велося від «Створення світу». Перенесення було узаконено московським митрополитом Феогностом, а остаточно постанову Московського собору вважати за початок як церковного, так і цивільного року 1 вересня затвердив імператор Іоанн III. У той же час в українських землях, що входили до складу Великого князівства Литовського (пізніше — Речі Посполитої), з 1362 року початок Нового Року було встановлено 1 січня, і літочислення велося «від Різдва Христова». Про це йдеться в українських літописах того часу.
У 1582 році папа Григорій XIII ввів нову календарну систему, яка одержала назву григоріанської («новий стиль»). Православна церква на Константинопольському соборі 1583 року визнала неточність юліанського календаря, однак переходити на григоріанський відмовилася через те, що за новим стилем християнський Великдень іноді/чи збігається з єврейським або ж наступає раніше, що заборонено «Апостольськими правилами». У той же час протестантські країни перейшли на григоріанський календар лише у ХVІІІ столітті, таким чином тривалий час Новий Рік у православних та протестантських країнах наступав на 11 днів раніше, ніж у католицьких.
  З 20 грудня 1700 року за указом царя Петра I Новий рік у Російській Імперії святкують, «…по примеру всех христианских народов…», 1 січня, причому як і раніше — за юліанським календарем. У XVIII столітті практично всі протестантські держави перейшли на григоріанський стиль, натомість у Російській імерії до 1918 року зберігався юліанський, через що Новий рік на землях, що входили до її складу, не збігався із західноєвропейським.
  У 1918 році декретом Раднаркому «…в целях установления в России одинакового почти со всеми культурными народами исчисления времени…» було прийнято перехід на Григоріанський календар, і Новий Рік знов почав збігатися з європейським. Натомість Російська, а також Сербська та Єрусалимська православні церкви переходити на новий стиль відмовились, унаслідок чого всі нерухомі церковні свята, а також Новий рік святкують за старим стилем, у результаті чого утворився такий рідкісний історично-культурний феномен, як «Старий» Новий рік. 
«Старий» Новий рік і понині святкується в Росії, Україні, Білорусі, Сербії, Чорногорії та окремих районах Швейцарії.