5 квітня виповнюється 300 років Конституції Пилипа Орлика

ImageПилип Орлик (1672-1742) був обраний українським гетьманом 5 квітня 1710 року після смерті Івана Мазепи. Цього ж дня було проголошено “Конституцію прав і свобод Запорізького війська”, яка стала вищою точкою політичного мислення українців ХVIII ст., оскільки фактично проголошувала Україніу незалежною республікою. Це була одна з перших державних конституцій в Європі. Основна ідея документа полягала в уникненні прорахунків і помилок, які призвели до фактичної втрати незалежності України після смерті Богдана Хмельницького.
Сайт ГУОН: Всеукраїнський правовий турнір серед учнів ЗНЗ, присвячений 300-й річниці прийняття Конституції гетьмана Пилипа Орлика
Гетьман – творець козацької Конституції

Конституція складалася із вступу і 16 статей. У ній проголошувалася незалежність України від Москви та Речі Посполитої, обґрунтовувалася необхідність протекторату Швеції та союзу з Кримським ханством. Проголошувалось панівне становище православної церкви і повернення її до Константинопольського патріархату, цілісність і недоторканість української території. Козакам мали бути повернуті їхні традиційні території у Подніпров'ї та Побужжі. Конституція обмежувала права гетьмана, передбачаючи створення представницького органу із законодавчою владою. До складу Генеральної ради мали ввійти генеральна старшина, полковники, виборні депутати від кожного з полків та делегати від Запорозької Січі. Збиратися Генеральна рада мала тричі на рік: на Різдво, Великдень та на Покрови. Започаткувавши прогресивну ідею поділу влади між різними її гілками, Бендерська конституція, як ще називають цей документ, передбачала створення незалежної від гетьмана системи судової влади.
Державна скарбниця і майно мали підпорядковуватися генеральному підскарбію та підвідомчим йому полковим скарбникам. На утримання гетьмана мали призначатися окремі землі. Встановлювалася виборність полковників і сотників із наступним їх затвердженням гетьманом.
Особливо актуальними були статті, складені під впливом вимог запорозького козацтва. Йшлося про те, що гетьман мав захищати "рядовий і простий народ" від незаконних податків і повинностей та утисків з боку старшин, всіляко допомагати козацьким удовам і сиротам.
Документ здобув високу оцінку сучасників та прийдешніх поколінь, оскільки реалізація Конституції П.Орлика забезпечила б шляхи побудови нового, справді демократичного устрою України.
На жаль, конституція 1710 року не виконала тих завдань і сподівань, які на неї покладалися. Одначе договір П.Орлика з козацькою старшиною  - то невід'ємна частина історії українського народу, і в цьому його неминуще значення.