19 вересня минає 69 років від початку німецької окупації Києва

ImageВід 19 вересня 1941 р. до 6 листопада 1943 р. столиця України була під нацистською окупацією. 778 трагічних днів знаходився Київ у неволі. Було закатовано тисячі мирних жителів: жертвами масових розстрілів у Києві стали 195 тис. осіб. Та ні на хвилину не вщухала боротьба киян з грізним окупантом. Не стерлася пам'ять про героїв київського підпілля.
До Німеччини з Києва вивезли понад 100 тисяч молоді. У листопаді 1943 року в місті залишалося всього 180 тисяч людей. Десятки тисяч киян не повернулися з війни, з евакуації. Нелегко було загоїти страшні рани, завдані війною…
На фото. Пам’ятник дітям, знищеним у Бабиному Яру.
Матеріали Головного архіву Київської області
Бабин Яр

ImageЗ перших днів окупації стало зрозуміло: загарбники  не збираються перейматися духовними й культурно-освітніми запитами населення, зокрема місцевої інтелігенції. Новоявлені колонізатори розуміли, що український народ не здолати, доки він зберігає духовний потенціал, тож його намагалися знищити.
Київський театр опери та балету ім. Т. Шевченка був перетворений на суто німецьку установу  і  дістав визначення «опергангауз». На його постановки не допускалися місцеві жителі. Безроздільним господарем став тут його «шеф» – «інтендант» Вольфганг Брюкнер, брат придворного композитора Гітлера – Антона Брюкнера. Знущаючись над  українськими артистами, серед яких були видатні співаки, він позбавляв їх навіть продовольчого пайка.  Свою «місію» формулював так: поки я в театрі, тут звучатиме тільки німецька музика. «Цей театр – моя німецька домівка. Я тут повний господар».
Українська інтелігенція в період нацистської окупації
Про Раїсу Окіпну
Про Олену Телігу
Іван Кавалерідзе під час окупації
Київський музей в період німецької окупації Києва 1941-1943 років