140 років від дня народження Агатангела Кримського

Image15 січня 2011 року виповнилось 140 років від дня народження вченого світового рівня, виняткового ерудита, людини всеосяжних знань, видатного українського історика, засновника українського сходознавства, славіста, письменника, перекладача кримськотатарського походження Агатангела Кримського (1871-1942). Знавець східних мов (понад шістдесяти), історик Сходу, він був одним з найкращих знавців української мови та літератури. У заснованій гетьманом Скоропадським Українській Академії наук очолював історико-філологічний відділ, кабінет арабо-іранської філології, комісію словника живої мови, комісію історії української мови, діалектологічну та правописну комісії, був директором Інституту української наукової мови. Нині ім’я А. Кримського носить Інститут сходознавства НАН України.
Вікіпедія: Агатангел Кримський
І.Курас. Агатангел Кримський – учений-гуманіст
С.Кочерга. Агатангел Кримський і Леся Українка

А.Кримський — автор понад 1000 монографій, підручників, статей. Вагоме місце в доробку вченого посідають праці з арабістики, семітології, тюркології, іраністики. Залишив по собі унікальні дослідження української мови, які виклав, зокрема, у працях «Українська граматика», «Нариси з історії української мови». Важко переоцінити ту роль, яку відіграв академік Кримський у виробленні норм української орфографії. Ще 1897 року Агатангел Юхимович висунув переконливі аргументи проти так званого етимологічного принципу правопису,  рішуче виступивши на користь єдиної української орфографії з урахуванням передовсім мовної практики Наддніпрянської України. Лише одна конкретна деталь з «орфографічної» ділянки грандіозної роботи, здійсненої академіком Кримським: саме йому ми завдячуємо такою, здавалося б, «вічною» нормою, як написання  «ся» разом з дієсловами (а лише 100 років тому було інакше!).
Хворобливий, майже незрячий, бо втратив зір через постійне читання, Агатангел Юхимович мав палку й пристрасну вдачу. Він добре розумівся на мистецтві, знав сучасну європейську літературу, зокрема французьку, і дуже любив музику. Цікаво, що саме він перший помітив талант молодого тенора, співака хору в трупі Миколи Садовського, і пророкував йому велике майбутнє. Цим хористом був згодом всесвітньо відомий тенор Леонід Собінов.
В особистому житті Кримський не мав щастя й був самітником, ніжно, таємно й безнадійно кохаючи талановиту письменницю. На його шістдесятирічному ювілеї, який відзначали в приміщенні теперішньої президії Академії наук України, Павло Тичина прочитав присвячений Кримському вірш, де згадувалася «вічномрійна Леся Українка», що розкрило цю таємницю.
Постановою НКВС від 20 липня 1941 року Агатангел Кримський був оголошений «ідеологом українських націоналістів, який протягом ряду років очолював націоналістичне підпілля». Після цього опинився в Казахстані, де помер 25 січня 1942 року в лікарні кустанайської в’язниці, що славилася своїм жорстоким режимом та витонченими тортурами.
1970 року ім’я українського академіка Агатангела Кримського було занесено в затверджений XVI сесією Генеральної Асамблеї ЮНЕСКО перелік видатних діячів світу.