8 травня - День Матері

ImageДругої неділі травня Україна святкувала День Матері - найближчої, найріднішої, наймилішої людини в світі. Мати-українка споконвіку була Берегинею роду, домашнього вогнища, сімейного затишку, національних традицій, тож ставлення до неї  глибоко шанобливе. Мати - вічне джерело невичерпної та безкорисливої Любові, мамина ласка ніколи не зраджує і не покидає. Мамине свято робить нас добрішими, об’єднує і згуртовує! Щастя, здоров’я всім Вам, дорогі Матері! Дякуємо Вам за Ваше тепло і за розуміння, яке ніколи не вичерпується.
Вікіпедія: День Матері
Про День Матері
Свято, яке має дорости до традиції

ImageЯкось Бог вирішив створити... маму. Шість днів та ночей Він розмірковував і експериментував. З'явився ангел і каже:
- Стільки ж це часу Ти витрачаєш на неї!
- Так... Але чи ти знаєш вимоги замовлення? Вона повинна складатися зі 180 рухомих частин, які можна було б за потреби замінити, її поцілунок має лікувати все - від зламаної ноги до розчарування в коханні, крім того, вона мусить мати шість пар рук…
Ангел похитав головою і недовірливо спитав:
- Шість пар рук?
- Не в руках проблема, - відповів Бог, - а в трьох парах очей, що вона повинна мати.
- Аж стільки! - скрикнув ангел. Бог ствердно кивнув, потім додав:
- Одну пару, щоб бачити через зачинені двері, коли питає: «Що ви там робите, діти?», хоч вона чудово знає, що вони роблять. Іншу пару - на потилиці, щоб бачити те, що не мала би бачити, але що має знати. Ще третю пару, щоб таємно сказати синові, який втрапив у халепу: «Усе розумію, сину, і люблю тебе».
- Господи, - сказав ангел, - вже пізно, йди відпочивати.
- Не можу, - відповів Господь. – Не піду, доки не завершу.
Ангел поволі обійшов навколо моделі матері.
- Надто ніжна, - сказав, зітхаючи.
- Але ж витривала! - відповів Господь. - Ти не можеш уявити собі того, що може зробити чи перетерпіти мати.
- Уміє думати? - спитав ангел.
- Не тільки думати, а й  добре користуватися своїм розумом, пристосовуючись до будь-яких до обставин.
Ангел схилився над моделлю і доторкнувся пальцем до її обличчя.
- Тут щось стікає, - сказав він здивовано
- Так, це - сльоза, - відповів зі смутком Бог.
- А для чого вона? - спитав ангел.
- Щоб висловити радість, смуток, розчарування, біль.
- Господи, Ти - справді геній! - вигукнув захоплено ангел.
Тихо-тихо Бог прошепотів:
- Правду кажучи, це не Я створив... ту сльозу...(Ерма Бомбек)
Бог не створив сліз. То чому їх творимо ми?
Бруно Ферреро. Сорок казок у пустелі. - Свічадо, 2000.
Щоб потім боляче не стало, щоб материнська сивина тобі на скроні не лягала, важливі справи залиши – вони ще можуть почекати, спіши до матері, спіши, допоки є на світі мати!