25 травня 2011 року – 120 років від дня народження А.Ерделі

ImageУкраїнський живописець, один з основоположників закарпатської школи образотворчого мистецтва, карпатський європеєць Адальберт Ерделі (1891-1955) навчався в Будапештській академії мистецтв, працював у Мюнхені та Парижі. У 1930–1940-х роках його професійне реноме міцнішало в мистецьких центрах Франції, Італії, Австрії, Бельгії й інших держав Його творчий шлях перетинався зі шляхами відомих європейських художників XX століття.Він міг би легко досягти всесвітньої слави за кордоном, натомість віддав перевагу Закарпаттю, щоб своїм мистецтвом прославити "землю без імені. Нині картини А.Ерделі оцінюють чи не найдорожче в Україні - за ними розпочалося справжнє полювання. Викрадення полотен закарпатського експресіоніста – явище буденне...
На фото. А.Ерделі. Автопортрет.
Вікіпедія: Адальберт Ерделі
Постанова Верховної ради України «Про відзначення 120-річчя з дня народження засновників закарпатської школи живопису Адальберта Михайловича Ерделі та Йосипа Йосиповича Бокшая       
Адальберт Ерделі, він же Гриць

ImageМитець, котрий подарував Закарпаттю художню школу, прищеплював європейський смак та повагу до власної землі, інтелектуал, котрий усвідомлював закономірну еволюцію художньої форми, залишився в історії мистецтва ХХ століття однією з визначних постатей. «Він, — писали про нього ще 1936 року, — є чистим експресіоністом, його натхнення виявляється в суб’єктивних модуляціях зовнішніх кольорових вражень… У його творах проглядається не тільки німецька та французька школи, але й авторова особиста легкість, розрахована на високу західну культуру кольорового осмислення, з яким у гармонійній кольоровій мелодії він узгоджує площини своєї картини». Завдяки сміливості, динаміці та незвичності колірних композицій А.Ерделі створив неповторні твори, більшість із яких зайняли почесне місце в експозиціях музеїв. Хоч якщо взяти угорський, мюнхенський, італійський, французький, празький періоди творчості майстра. то чимало картин тих періодів просто невідомі чи залишилися там навіки…
Працювати А.Ерделі судилося на землі, на яку постійно зазіхали Угорщина, Румунія, Чехословаччина і монстр на ім’я СРСР. Митець розділив долю всіх закарпатців, котрі опинилися на перехресті політичних вітрів та державних амбіцій окупантів у транзитній зоні, що нею в 1943—1944 роках прокотилася чума гітлеризму, а згодом — сталінські репресії. Трагічні обставини в житті краю позначилися і на житті митця. Через уроджену інтелігентність та європейську освіченість він зазнав численних моральних принижень від невігласів із комуністичної челяді. У 1947 році його звільняють з посади директора художнього училища. Через два роки "Закарпатська правда" у статті «Розгромити охвістя космополітів на Закарпатті» звинувачує його в «раболіпстві перед загниваючою культурою капіталістичного Заходу». Після такої публікації Ерделі був відсторонений від керівництва закарпатської організації Спілки художників України, яку сам і створив. Постійна скрута, поневіряння, голод, необхідність шукати ласки у влади Києва та Москви — усе це вкорочувало життя майстра.

 

Джерело: Доля і кольори Адальберта Ерделі
Мистецький геній Адальберта Ерделі: свій серед чужих, чужий серед своїх