22 травня 2011 року минуло 150 років від дня перепоховання Т.Г. Шевченка

Image«Йшла вперше Україна по дорозі у глибину епох і вічних злетів – йшла за труною Сина і Пророка. За нею по безсмертному шляху ішли хохли, русини, малороси, щоб зватись українцями віднині» (Іван Драч. «Смерть Шевченка»).
22 травня 2011 року  на Чернечій горі біля пам’ятника Т.Г.Шевченкові відбулося нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості «Об’єднаймося ж, брати мої!» та І Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. Урочистості приурочено до відзначення 150-річчя  від дня смерті та дня перепоховання Т.Г.Шевченка.
Постанова Верховної Ради України «Про відзначення 150-річчя  від дня смерті та дня перепоховання Тараса Григоровича Шевченка»
Лист ГУОН КМДА від 11.05.2010 р. № 17-1/11-38

ImageТараса Григоровича Шевченка не стало 10 березня (26 лютого) 1861 року. Помер Поет у  Петербурзі, поховали його на Смоленському кладовищі. Невдовзі українська громада міста домоглася дозволу влади на перепоховання Шевченка, тож 18 травня домовину з прахом було доправлено до Києва. На київському ланцюговому мосту труну до самої церкви Різдва Христового на Подолі несли студенти Київського університету. «Громада» організувала багатолюдну маніфестацію, яка завершилася панахидою в церкві Різдва Христового.
Труна перебувала там до 20 травня, а вранці на руках її понесли до пароплава «Кременчук», який узяв курс на Канів. Прощання з поетом відбувалося в Успенському соборі м. Канева. 22 травня 1861 року після богослужіння прах Шевченка було поховано на Чернечій горі - у місцині, яка точно відповідала омріяній поетом у вірші «Заповіт».
Могила Тараса Шевченка за 150 км на південь від Києва, вниз по Дніпру. Могила перетворилася на місце паломництва українців, а Чернеча гора отримала назву Тарасової. Відзначення річниць перепоховання поета стало національною традицією.
З 1925 року могила Тараса Шевченка стала частиною Канівського музею-заповідника, а через 14 років там було відкрито пам’ятник роботи скульптора М. Манізера. Щороку в травневі дні біля могили поета в Каневі проходять богослужіння, сюди звідусіль ідуть люди вклонитися Великому Кобзареві.
Вікіпедія: смерть і перепоховання Т.Шевченка
«Я думав: де ж я прихилюсь? І де подінуся на світі?»
Проща до Тараса