Інтернет-ідеї в традиційній методиці

ImageПогодьмося, що запити, які людина робить у інтернет-пошуковиках, багато розповідають про її інтереси, захоплення, життя в цілому, навіть засвідчують рівень її інтелекту! Якщо ж реальне життя та пошукові запити людини тісно пов»язані, чому б не пофантазувати та не уявити, які запити могли б робити історичні особи та літературні персонажі, якби інтернет був у них під рукою?
А чому б не використати цей хитромудрий хід у навчальному процесі? Нехай учні доберуть і запишуть 5 (10) запитань, які міг би «закинути» у пошуковик Богдан Хмельницький, Фауст, Євгеній Онєгін… Хай школярі доберуть такі запитання індивідуально, у парах або в групах! Нехай обрані запити мотивують, а свій вибір обґрунтують! Або навпаки – хай назвуть ім’я історичної особи або літературного героя за тими запитами «до Google», які прочитає нібито він їхнього імені вчитель.
Цю ідею покладено в основу гри «Чиє це життя?», яку  нещодавно вигадав Googl, який у рейтингу пошуковиків посідає чільне місце.

 

Ось вам приклади запитів: намисто з качок;  вивернути вовка навиворіт, компот і печеня з одного оленя; політ на ядрі; вирощування гороха на Місяці, пересування на половині коня… Здогадалися, хто міг би цікавитися цим у пошуковику? Ось інші приклади: влаштуватися моряком, острови Атлантичного океану, їстівні рослини, покрій одягу з хутра, приручити дику козу, звичаї ганнібалів, новини за 28 років. Ще приклад: гербовий папір оптом; карта доріг Росії; як подолати дубинноголовість; як збити капітал, кількість душ. Тепер спробуйте самі.
Яка від такої гри (вибачте, методичного прийому) практична користь? Вона викликає інтерес і активізує знання. Систематизувати вже здобуту інформацію, а потім здобувати все нову й нову, переходячи з інтернет-сторінки на сторінку – не тільки цікаво. Це формує вміння цілеспрямовано шукати інформацію. Вміння, необхідне громадянинові інформаційного суспільства.
Історія Google
Google: Життя – це пошук (зразок)