2 лютого 2012 року - 200 літ від дня народження Євгена Гребінки

ImageВ історії української культури Євген Гребінка залишився передовсім як щирий учасник у вирішенні Шевченкової долі. Познайомившись із юнаком Тарасом через Івана Сошенка, він підтримував його матеріально, узяв безпосередню участь у викупі поета з кріпацтва, сприяв організації видання «Кобзаря».
Іскрометні байки Євгена Павловича Гребінки (1812–1848) охоче вивчають сьогоднішні школярі. На жаль, їм майже не відомий історичний роман Гребінки «Чайковський», яким зачитувалися їхні однолітки в позаминулому столітті. А шкода, адже твір, розповідаючи про суворе життя козаків, їхню мужність і вірність Вітчизні, дає юним яскравий приклад для наслідування. До речі, Євген Гребінка – автор  понад 40 повістей, романів та оповідань.
Вікіпедія: Євген Гребінка
На перетині доріг: Євген Гребінка і Тарас Шевченко: відео
Надія Онищенко. Очі чорні
Мирослава Крат. «Очі чорні» Євгена Гребінки

ImageСвітами мандрує пристрасний Гребінчин романс «Очи черные, очи страстные» (автором музики є маловідомий французький композитор Флоріан Герман, мелодію пісні запозичено зі створеного ним військового марша), у концертах досі виконують пісню «Помню я еще молодушкой была», воістину неперевершена у виконанні Євгенії Мірошниченко пісня «Ні, мамо, не можна нелюба любить…»  
Відомий Гребінка і як видавець. У Петербурзі від видрукував альманах «Ластівка», де були опубліковані твори тогочасних українських письменників — І.Котляревського, Т.Шевченка, Г.Квітки-Основ'яненка, Л.Боровиковського, П.Куліша. Видання українського альманаху в тогочасному Петербурзі було явищем знаменним. «Давно хтось сказав, що українською мовою можна писати лише саме кумедне, смішне... Досить прочитати історію Малоросії, придивитися до характерів її героїв, прислухатися до її пісень, де ремство душі виливається в таких жалібних звуках, як пісня степової чайки, як стогін матері над могилою сина, і ви думаєте: невже народ з таким залізним характером, з такими глибокими почуттями може лише сміятися?» - писав Євген Гребінка.
На хліб поет, прозаїк, перекладач, педагог, видавець, громадський діяч Євген Гребінка заробляв службою, був чиновником комісії духовних училищ у Петербурзі, викладав словесність у військово-навчальних закладах. Із чужого засніженого міста він писав батькам: «Тіло моє в столиці, а душа далеко - в рідному степу, під солом'яною покрівлею маленької хатини…»
Євген Гребінка прожив коротке життя — усього 36 років. Помер у Петербурзі, похований на Полтавщині, у рідному хуторі Убіжищі.
За рішенням ЮНЕСКО, день народження Євгена Гребінки визнано знаменною датою. Його спадщина не тільки документ минулого — вона й нині  несе людям світло гуманізму.
На фото. Пам’ятник Є.П.Гребінці в місті Гребінка на Полтавщині.