70-ті роковини насильницького вивезення українців на примусові роботи
Дискримінаційна відзнака
Упродовж Другої світової війни на території нацистської Німеччини, її союзників та на окупованих Райхом землях працювало приблизно 13,5 млн. чоловіків, жінок і дітей із 26 країн Європи. Майже кожна українська родина зазнала лиха трудових депортацій, кожен із 40 жителів окупованих областей України був вивезений до Німеччини (до серпня 1943 року), де став остарбайтером (нім. Ostarbeiter - «східний робітник»). За різними підрахунками, з України (в сучасних кордонах) на примусову працю до Райху було вивезено від 2 до 2,5 млн осіб.
Вікіпедія: Остарбайтери
Українці на примусових роботах у Третьому райху
О.Дудар. До 70-тих роковин насильницького вивезення мирного українського населення на примусові роботи: дайджест
Остарбайтери
Остарбайтери носили обов'язкову дискримінаційну відзнаку «Ост.». У червні 1944 року їх було замінено на національні відзнаки - для українців - на тризуб. Основні положення стосовно використання праці східних робітників були викладені в так званих Указах про остарбайтерів, які підготувала спеціальна комісія РСХА і підписав Генріх Гіммлер 20 лютого 1942-го. Вони передбачали контроль за їхньою працею, пересуванням, дозвіллям і навіть інтимним життям.
Остарбайтерів утримували в спеціальних таборах під суворою охороною. На виробництві їх ізолювали від німців і решти іноземних робітників, видавали кошти, що становили половину, а то й третину зарплати німця, з яких до того ж вираховували гроші на їхнє утримання. Норми харчування були найнижчими серед решти категорій іноземних робітників у Німеччині. Штрафні санкції за трудові та політичні провини включали широкий спектр заходів: від тілесних покарань до відправлення на кілька тижнів до штрафного чи концентраційного табору. За інтимні контакти остарбайтера з німкенею - смертна кара для чоловіка і концтабір для жінки.
Більшість остарбайтерів після закінчення війни була насильно репатрійована в СРСР, де майже всіх звинувачено у «зраді батьківщини» і репресовано.
У 1946 році Міжнародний військовий трибунал у Нюрнберзі визнав нацистську практику примусової праці іноземців за злочин проти людяності і грубе порушення норм міжнародного права.
У березні 2000 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про жертви нацистських переслідувань», де визначено правові, економічні та організаційні засади державної політики стосовно цієї категорії громадян, в т.ч. і колишніх остарбайтерів, гарантовано їхній захист та збереження пам'яті про них.