С.Ф.Глузман

«[...] Мені довелося взяти участь у конференції шкільних психологів Києва в Київському університеті імені Бориса Грінченка. Щирі емоції, ґрунтовні аналітичні доповіді, конкретні побажання. Усе це кардинально відрізнялося від лікарських нарад і конференцій, заповнених пустотою псевдонауки та переконливих дурниць. [...] Тут, в університеті, мені було радісно й спокійно. Тут, у середовищі психологів, я побачив щілину, яка обнадіює. Другосортні, другорядні колись професіонали сьогодні є кращими, більш щирими за нас, лікарів. [...] Зі мною на конференції був мій колега, клінічний психіатр, який працює в лікарні. Під час перерви ми усамітнилися в університетській їдальні за чашкою чаю. Обидва були під враженням клімату цієї конференції, рівня щирості дискусії.
Джерело: Известия в Украине: Семен Глузман. Детский лепет

Нам хотілося зрозуміти, чим ці люди, шкільні психологи, та їхнє керівництво відрізняються від лікарів. Ми обидва погодилися з таким: вони - бідніші, у них немає лівих, корупційних заробітків. Їм, шкільним психологам, не несуть подарунків і конвертів з грішми. І ще: до них зверхньо ставляться директори шкіл та вчителі.
23 000 психологів, які працюють у системі освіти, - величезна армія. Бідно одягнута й не завжди сита армія. Вони, психологи, потребують нашої допомоги. Тому що їхньої допомоги, кваліфікованої та ефективної, потребують наші діти. Вони, психологи, здатні багато на що там, де лікарі безсилі». (Президент Асоціації психіатрів України, виконавчий директор Українсько-Американського бюро захисту прав людини, автор численних наукових публікацій з питань прав людини, проблем етики й права в психіатрії Семен Глузман).
Вікіпедія: Семен Глузман
Інші публікації С.Глузмана
Українська правда: Семен Глузман: "Чим менше в країні героїв і фанатиків, тим краще живуть люди"