19 грудня – День Святого Миколая
 Це його, найвизначнішого святого християнської церкви, спритні менеджери кока-коли перевдягли в червоний кожушок (колір компанії) і назвали Санта Клаусом. Попри ці рекламні хитрощі Миколай лишився упізнаваним та улюбленим як малечею, так і дорослими.
Темної зимової ночі з 18 на 19 грудня Святий Миколай сходить із небес. Має він золоті сани з білими золотогривими кіньми, до хати заходить дверми, але завжди невидимий. Серця дітлахів завмирають у щасливому передчутті: що принесе їм Святий Миколай, що покладе під їхню подушку?
Вікіпедія: Святий Миколай
Ой хто-хто Миколая любить: народна пісня: відео (4 хв.)
З архіву сайту ІППО: День Святого Миколая
 Супроводять Миколая світлокрилі янголята, а недалечко крутяться й чортики,
котрі розказують, що діти були нечемні, тому на гостинці не заслуговують. Та Миколай добре знає, хто гідний його подарунка, а хто ні, про це записано в "Золотій книзі", яку небесний опікун носить із собою. Діти, котрі протягом року не слухалися батьків, справді замість солодощів дістануть від нього в'язку різок та суворий наказ виправитись до наступного
року.
До речі, колись давно, з появою шкіл при храмах Західної Європи, Святого Миколая оголосили опікуном учнів - ця традиція ґрунтується на житії святителя, якому в дитинстві легко давалася всяка наука. З храму та школи свято поширилося і на родину.
Дорослі цими днями мають згадати про доброчинність і особливу увагу до малечі. В Україні цього дня для дітлашні традиційно печуть особливе печиво - миколайчики. Колись це було своєрідне "розполовинення посту", після Святого Миколая починали готуватися до Різдва, вчити колядки, лагодити вертепи.