6 квітня 2013 року – 140 років від дня народження Бориса Підгорецького
Б.ПідгорецькийМузичну освіту він здобув у Варшаві (закінчив Музичну консерваторію), більшу частину життя прожив у Москві, де, викладаючи в Народній консерваторії хорове диригування, був постійним музичним критиком газети «Голос Москви». Та Вітчизна не відпускала, уперто ваблячи його співучу душу. Можливо, тому Борис Підгорецький (1874-1919) так любив грати на флейті, з якої бриніла йому вкраїнська сопілка...
Композитор, педагог і етнограф Б.В.Підгорецький народився в місті Лубни Полтавської області в родині шкільного вчителя. Ніби продовжуючи батькову справу, вже в Москві він пiдготував до друку збiрку народних пiсень «Золотi колоски» для дiтей початкових та середнiх класів...
Музична енциклопедія: Борис Підгорецький

Істинний демократ, Борис Підгорецький підпорядкував своє професійне життя боротьбі за громадське визнання народного музичного мистецтва, кращi зразки якого мали, на його думку, стати здобутком найширших кiл слухачiв. Величезних зусиль Борис Підгорецький докладав до органiзацiї безплатних лекцiй-концертiв. Такі заходи здебільшого відбувалися в так званих Народних домах - призначених для робiтникiв i ремiсникiв (у сiльських мiсцевостях - для селян) культурноосвiтнiх закладах. При таких «домах» діяли бiблiотека-читальня, чайна i зал для вистав. При бiльшостi Народних домiв було вiдкрито драматичнi й опернi театри, на сценi яких ставились опери вiтчизняних i зарубiжних композиторiв.
1910 року в Москвi був заснований музично-драматичний гурток «Кобзар». Робота композитора в цьому гуртку спрямовувалася на пропаганду української народної пiснi серед учнiвської молодi. Про це свiдчать знайденi листiвки, якi композитор сам розповсюджував у навчальних закладах Москви. Так, в однiй з них читаємо: «Шановний добродiю! 28 березня 1913 року вiдбудеться 2 денних концерти, присвячених українськiй народнiй пiснi. Концерти цi влаштовуються мною виключно для викладачiв та учнiв. Додаю до цього програму в гiмназiї/училищi на видному мiсцi, а контрамарки роздати тим, хто цiкавиться українською пiснею. Б.Пiдгорецький, 21 березня 1913 р.»
Талановитий педагог, Борис Підгорецький натхненно ніс музичні знання «в народ», пiдносив культуру, виховував естетичнi смаки простого люду.
Як етнограф Борис Підгорецький відстоював науковий пiдхiд у вивченні фольклору, наполягаючи на точності запису, що важливо для дослiдження особливостей та iсторичного розвитку народної творчості. Сам науковець за дорученням Музично-етнографічної комісії записав від українських селян близько 120 хорових пісень, у тому числі цикл обрядових величальних пісень.
В історію музичного мистецтва Борис Підгорецький увійшов як автор опер «Купальна іскра» (1901) і «Бідна Ліза» (1916), хорів, фортеп'янних творів і понад 100 романсів на слова Т.Шевченка, І.Франка, О.Пушкіна, М.Некрасова, Г.Гейне, Дж.Байрона.
Праправнук митця Володимир Підгорецький (Соколов) нині живе й працює в Лос-Анджелесі, а створювана ним музика звучить у голлівудських кінофільмах.
«Коли я потрапив до Голлівуду, мені вельми пригодилося знання фольклору, - розповідає Володимир. - Працюючи на студії Ханса Циммера «Remote Control Productions», я записав чимало треків для фільму «Орел Дев'ятого легіону» (2010, реж. Кевін Макдональд). Цей кінотвір розповідає про життя римлян і давніх шотландських племен, проте основними музичними темами стало звучання російських флейт калюк, жалійок і ріжків!»
Можливо, у мелодії тих флейт уплітається звучання улюбленої прадідом української сопілки?