Круглий стіл ІППО для вчителів українознавства
 16 травня 2013 року в рамках Тижня науки для вчителів українознавства було проведено круглий стіл «Борис Грінченко у світоглядних та педагогічних координатах сьогодення: українознавчі проекції». Захід організовано спільно кафедрою методики суспільно-гуманітарної освіти і виховання ІППО КУ імені Бориса Грінченка та Національним науково-дослідним інститутом українознавства та всесвітньої історії.
Роботу круглого столу було присвячено вшануванню пам'яті видатного українського просвітника, письменника, критика, громадського і політичного діяча Бориса Грінченка. Мета заходу - популяризація творчої спадщини Бориса Дмитровича і більше активне її залучення до викладання українознавчих матеріалів.
Ф.Л.Левітас. Публікація М.Грінченко «Хто народові ворог?» у контексті національних очікувань початку XX століття: текст статті
О.В.Дудар. Роль особи в історії (на прикладі постаті Бориса Грінченка): текст статті
О.В.Дудар. Роль особи в історії (на прикладі постаті Бориса Грінченка): презентація виступу (638 Кб)
С.М.Бойко. Борис Грінченко в освітньому процесі сучасної України: презентація виступу (1,15 Мб)
Ю.В.Беззуб. Полеміка Б.Грінченка з М.Драгомановим про українську національну справу 1892-1893 рр.: текст статті
З вітальним словом до присутніх звернувся директор Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії, доктор філологічних наук, професор, академік, Президент Міжнародної асоціації «Україна і світове українство» П.П.Кононенко. Він означив найбільш актуальні проблеми сучасного українознавства, відзначив важливість більш глибоких досліджень діяльності Бориса Грінченка та залучення цього матеріалу до освітянських українознавчих видань. Ф.Л.Левітас, завідувач кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання ІППО КУ імені Бориса Грінченка, доктор історичних наук, професор, проаналізував погляди Бориса Грінченка на національне питання в Російській імперії. Доповідач зазначив, що національне питання на рубежі ХІХ - ХХ ст. відігравало важливу роль у

П.П.Кононенко
житті українського суспільства. «Українське питання» вийшло на порядок денний в програмах усіх політичних партій Наддніпрянської України.
Б.Грінченко як керівник УРДП підготував проект програми партії, що передбачав трансформацію імперії в демократичну державу з чисельними автономними утвореннями. Гарантувалися широкі права не тільки українському народові, а й представникам національних меншин. Пізніше ідеї Б.Грінченка повною мірою будуть реалізовані Центральною Радою в законі «Про національно-персональну автономію» (січень 1918 р.).
УРДП вела активну боротьбу проти царату, який нацьковував один на одного народи. 1905 р. М. Доленко (М. Грінченко) підготувала важливий агітаційний матеріал «Хто народові ворог?», у якому засуджувала чорносотенство, погромне переслідування євреїв і виступала за міцну солідарність людей праці незалежно від їх національності.
Доцент кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти і виховання О.В.Дудар звернула увагу на актуальне питання місця людини в історії. Борис Грінченко активно впливав на різні аспекти суспільно-політичного життя. Через особливості своїх поглядів на минуле України він по-різному оцінював вплив конкретних постатей на хід подій. Доповідач наголосила, що у свій час Грінченко здійснив значний вплив на різні процеси в українському суспільстві другої половини ХІХ - початку ХХ століття, оскільки у сферу його творчої активності потрапляли і наука, і освіта, і політика. Сьогодні наукова і літературна спадщина видатного просвітника і борця за українську справу вимагає подальшого дослідження, зважаючи на особливе ставлення до його постаті як у часи Російської імперії, так і в період Радянського Союзу. Своїми поглядами і активною діяльністю Борис Грінченко впливав і на здійснення модерної історії України, і на її переосмислення.
Викладач кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти і виховання Ю.В.Беззуб проаналізував вплив діяльності Бориса Грінченка на розвиток українського суспільно-політичного руху кінця ХІХ - початку ХХ ст. На особливу увагу заслуговує полемічне листування між Грінченком та Драгомановим, яке яскраво ілюструє певні протиріччя в поглядах видатних українців.

Ю.В.Беззуб
Для Грінченка йшлося про культурну незалежність і цілковите визволення від будь-якого російського впливу. Концепція Драгоманова була сконцентрована на політиці, він висував ідею територіальної автономії, підкреслюючи інтернаціональний, космополітичний аспект політичної та культурної діяльності, віддаючи перевагу російсько-українському співробітництву. Врешті-решт погляди обох полемістів зближуються: Б.Грінченко не так суворо судить програму радикалів, роблячи поступки в тому, що стосується негайного здійснення незалежності України, а М. Драгоманов пропонує згоду між націоналістами й гуманістами.
С.М.Бойко, старший науковий співробітник відділу освітніх технологій Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії, кандидат філософських наук, спробувала окреслити питання важливості залучення творчої спадщини Бориса Грінченка в освітні процеси сучасної України.
У своєму виступі «Українська мова та українська художня словесність як домінанти світоглядного вибору Бориса Грінченка» старший науковий співробітник відділу української філології Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії О.А.Хоменко відзначив видатні заслуги Бориса Грінченка як дослідника української мови.