7 червня 2013 року - 170 років з дня смерті Маркіяна Шашкевича
М.ШашкевичПроживши лише 32 роки, Маркіян Шашкевич зумів об'єднати українців Галичини - саме в цьому полягає його феномен. Насамперед був священиком, складниками щоденної духовної праці якого було просвітництво, громадська робота й письменницька діяльність. Він розумів, яку роль у житті українців Галичини відіграє Греко-Католицька Церква: їй належало стати в обороні від ополячення населення, утверджувати його національну тожсамість. Він перший осудив церковщину, архаїчну книжність, псевдокласику і звернувся до народу його рідною мовою: службу отець Маркіян провадив по-руськи. Пізніше він пояснить свій вибір у вірші - «...руська мати нас родила, руська мати нас сповила...»
Маркіян Семенович Шашкевич. Поезії
Будитель нації Маркіян Шашкевич: відео (26 хв.)
Маркіян Шашкевич - той, хто говорив з Господом...
М.Шашкевич відомий як найпрогресивніший український романтик дошевченківської доби, талановитий поет, зачинатель нової української літератури в Галичині. Саме М.Шашкевич став натхненником, організатором і лідером "Руської Трійці" - демократично зорієнтованого громадсько-культурного угруповання, до складу якого, крім нього, входили також Іван Вагилевич і Яків Головацький. Напрям діяльності М.Шашкевич"Руської Трійці" визначався новими і домінуючими тоді в духовному житті народів Центрально-Східної Європи ідеями романтизму. Згідно з його головними засадами, М.Шашкевич і його побратими, наслідуючи приклад літературних сил Наддніпрянської України, прагнули з допомогою власних українознавчих досліджень, літературної творчості й друкованого слова рідною мовою сприяти піднесенню освітнього рівня та пробудженню національної свідомості галичан як невід'ємної частини українського народу. Одним із найголовніших напрямів діяльності "Руської Трійці" стали студії з народознавства.
Могутнім джерелом творчого натхнення для діячів "Руської Трійці" стала поема "Слово о полку Ігоревім" - панегірик во славу київських і галицьких князів. Вони стали першими в Галичині її дослідниками, інтерпретаторами і перекладачами на народну мову. М.Шашкевич започаткував українськомовні переклади поеми. Зберігся, однак, лише уривок його перекладу - "Плач Ярославни".
Освіту М.Шашкевич вважав необхідною потребою всього народу. В 1836 році склав першу в Україні читанку (до того  й слова «читанка» в українській мові не було), що стало новаторським явищем у педагогічній науці того часу. Видав брошуру «Азбука і abecadlo» (1836), у якій виступив проти запровадження латинської абетки в українській мові.
Поховали М.Шашкевича в Новосілках на Золочівщині. Через п'ятдесят років прах поета був перенесений на Личаківське кладовище у Львові.
Ідеї та діяльність М.Шашкевича, отримавши свого часу значний резонанс як в Галичині, так і поза її межами, стимулювали утвердження національної свідомості багатьох поколінь наших предків, надихали на самовіддану працю на ниві національного відродження.