28 вересня 2013 року – 95 років від дня народження В.О.Сухомлинського
 Його твори перекладено 59-ма мовами народів світу, а найвідоміша книжка «Серце віддаю дітям» видавалася 32-ма мовами 55 разів. Цікаво, що вперше ця книжка побачила світ у Німеччині (1968 р.). На батьківщині, кочуючи з одного видавництва в інше, рукопис отримував негативні рецензії. Вказувалося на те, що питання морального й естетичного виховання учнів 1-4 класів вирішується в однобічно - в основному на матеріалі природи. А ще - в рукопису не згадується слово «партія»... Дітям необхідно розповідати про сучасний імперіалізм, даючи чітке поняття про класову боротьбу...
Після того, як книжка з'явилась у Німеччині, де одразу стала популярною, Василя Олександровича Сухомлинського викликали в партійні органи й оголосили догану за видрук твору за кордоном. Вітчизняним видавцям було наказано в короткий термін видати книжку в Україні, тож 1969 року «Серце віддаю дітям» видрукували у видавництві «Радянська школа».
На фото. Л.Стебловська Портрет Василя Сухомлинського. 2008.
Постанова Верховної Ради України від 05.07.2013 № 423-VІІ «Про відзначення 95-ї річниці від дня народження Василя Сухомлинського»
Вікіпедія: В.О.Сухомлинський
Заслужений учитель України, лауреат Державної премії імені Т.Г.Шевченка, В.О.Сухомлинський (1918 - 1970) віддав школі 35 років свого життя. З особливою виразністю і силою проявився його яскравий і самобутній талант педагога-дослідника й педагога-публіциста.
Особлива заслуга В.О.Сухомлинського полягає в тому, що він вдало об'єднав ідею всебічного розвитку особистості з ідеєю гармонійного  розвитку суспільства. Педагог наголошував: навчально-виховний процес покликаний зберегти функціональну єдність, якою природа наділила кожного з нас: душу, дух, тіло.
У родинах павлиських селян учитель-патріот вирішував дилему: або подолання анархії в сімейно-шкільному вихованні молоді, або поступовий розпад існуючих соціальних відносин, як мінімум, на рівні селища. Але ж це загроза для держави!
Вибудувана вчителями Павлиської школи система роботи з батьками допомагала їм оволодіти основами батьківської педагогіки, мистецтва виховання. У Павлиші діяла школа для батьків, проводилися спрямовані на практику виховання лекції та бесіди.
В.О.Сухомлинський наголошував на тому, що батьки мають бути вимогливі до самих себе, оскільки там, де немає мудрості, де батьки самі не виховані, їхня любов може понівечити дитячу вдачу. Вражає глибоке передбачення Василем Олександровичем згубних наслідків деформованої батьківської любові. Йдеться про любов-замилування без серйозного передбачення перспективи, любов-деспотизм із вічним повчанням і завищеною вимогливістю, любов-відкуп, коли матеріальне забезпечення дитини знімає з батьків інші проблеми. А справжня батьківська любов полягає в тому, щоб навчити дитину бачити, відчувати, розуміти й переживати те, що вона живе серед людей і відповідальна перед ними за свої вчинки.
Важливо й те, що в спектрі моральних цінностей родинного виховання українця центральною дійовою особою завжди була мати. Культ матері в духовному житті школярів передбачав виховання в дітей поваги, любові, шанобливого й турботливого ставлення до неї,  благоговіння перед нею. Але при цьому культ матері забезпечувався вихованням поваги до батька як голови й годувальника сім'ї.
Педагог вважав, що перед кожною дитиною вчитель повинен відкрити ті сфери, де вона зможе досягти своєї вершини, сформувати свою людську гідність, свою душу. Тому він створив «Азбуку моралі», котра вчила осягати суть добра і зла, честі й безчестя, справедливості й облуди. Ця азбука стала засобом подолання емоційної нерозвиненості. В дитині необхідно відкривати здатність відчувати стан інших, розвивати вміння ставити себе на місце іншої людини.
Для дітей педагог-письменник написав понад 1500 художніх мініатюр - казок, оповідань, легенд, притч, новел. «Дорогі мої! - писав він. - Я буду жити і працювати заради вас, доки в моїх грудях б'ється серце. Ніякі високі звання ані титули не зіпсують мене. Я залишуся таким, як був досі. Найвище звання на світі - бути Людиною. Бути Людиною і дбати про щастя інших». Тож не випадково інтерес до педагогічної спадщини Педагога і Громадянина В.О.Сухомлинського з роками зростає. Її вивчають в Україні, Росії, багатьох країнах світу. Створена й активно працює Українська асоціація імені Василя Сухомлинського (1991), Міжнародне товариство послідовників Сухомлинського (Німеччина, Марбург, 1990), Всекитайське товариство прихильників В.Сухомлинського (1998).