23 жовтня 2013 року – 120 років від дня народження Пилипа Козицького
П.КозицькийДуховні твори Пилипа Козицького, незважаючи на їх невелику кількість, різноманітні за стильовою належністю і втілюють еволюцію творчості митця. Його ранні композиції, що несуть на собі сліди «петербурзького стилю», у 20-ті роки поступаються новим творам з ознаками авангардних рис: напружені образи, сміливі, навіть конфліктні зіставлення, що підкреслюється своєрідною ладовою сферою з натуральними ладовими зворотами, незвична для церковної музики гармонія з співзвуччями, рідковживані подвоєння, терпкі дисонанси, накладення невживаних інтервалів, лінеарна поліфонія, своєрідна архаїчність вільної метрики тощо. Ця музика орієнтована переважно на тогочасне свіже відчуття народнопісенних інтонацій, ладових, ритмічних особливостей, що втілюється «гострою» композиторською мовою з використанням новітніх засобів музичної виразності. Це своєрідна авангардна музика з намаганням поєднати нові засоби виразності і церковну традицію. Більшість піснеспівів автора виявилися життєздатними і разом із творами М.Вериківського стали високохудожніми зразками нових напрямків розвитку духовної творчості.
Пилип Омелянович Козицький
Вікіпедія: Пилип Козицький
Пилип Козицький - «бюрократ» від музики
Музична спадщина П.Козицького досі не вивчена, хоча його духовні твори становлять цікаву сторінку не лише української духовної музики, а й усієї української музичної культури. Народився П.Козицький у сім'ї священика. Отримав духовну освіту в Київській духовній семінари та Київській духовній академії, яку закінчив 1917 р. Був регентом академічного хору. По закінченні навчання написав наукову розвідку про спів і музику в Київській академії, яка стала етапним дослідженням старовинної української церковної музики, починаючи з 70-х років XX ст.
У 20-ті роки XX ст. П.Козицький стає одним із найактивніших членів УАПЦ. Він був головним доповідачем стосовно проблем церковного співу на Першому Всеукраїнському православному церковному соборі 1921 року, готував статті про нагальні потреби церковної організації, писав церковні твори.