16 листопада – Міжнародний день толерантності
 Толерантність (від лат. tolerantia - терпіння) - визнання особою того факту, що інші можуть і мають право думати чи діяти інакше, ніж вона сама... «Безумством є переконання, що всі люди можуть про різні речі мислити однаково», - писав у трактаті про віротерпимість видатний французький письменник та філософ Вольтер.
Толерантність - повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Бути толерантним означає приймати як факт присутність інших людей із їхніми ідеями, діяльністю, способом життя, визнавати, що ми всі різні, і поважати тих, хто не схожий на нас.
Тож будьмо толерантними!
Вікіпедія: Толерантність
Сайт ООН: Міжнародний день терпимості
З архіву сайту ІППО
Ольга Дудар, Галина Лінчевська. Орієнтовні вправи та ігри до Дня толерантності
Лариса Кравчук. Сценарій виховного заходу для учнів початкових класів до Дня толерантності
Як виховувати толерантність
Щодо виникнення в світовій культурі терміна «толерантність» єдиної думки вчені не дійшли. Дехто пов'язує його появу з підписанням Нантського едикту, коли протестанти й католики знайшли компроміс між своїми конфесіями. Цій події передувала одна з найкривавіших у світовій історії подій - так звана Варфоломієва ніч.
Важливою главою в історії толерантності також вважають кромвельський період англійської історії (ХVІІ ст.). На той час серед різних пуританських сект, що входили до армії Кромвеля, були дві - індепенденти та левелери, що відстоювали інтереси свободи й терпіння. Згідно з їх поглядами, жодне з тверджень не може бути настільки непогрішним, щоб йому в жертву можна було принести інші переконання, що існують у суспільстві. Джон Солтмарш, один із захисників толерантності в епоху Кромвеля, говорив: «Твої погляди будуть настільки ж темними для мене, як і мої погляди для тебе, доки Господь не відкриє нам очі». В умовах релігійного плюралізму і релігійної толерантності в Англії було досягнуто миру і всезагальної атмосфери милосердя.
Епоха Відродження (ХVІІІ ст.) породила небезпечний якобінський фанатизм раціоналістичного типу. Найвизначнішим представником толерантності в ті часи був Вольтер - саме йому приписують вислів: «Не поділяючи ваших переконань, я життя віддам, захищаючи ваше право їх висловлювати». У цьому афоризмі - класичне кредо толерантності.
Отже, проблема толерантності вперше виникла в західній цивілізації на релігійному рівні, а релігійна толерантність поклала початок іншим свободам демократичного суспільства.
Розуміння толерантності в різних культурах дещо різне: англійці розуміють її як готовність та здатність сприймати іншу особистість, французи - як свободу іншого, його думок, поведінки; араби - як уміння вибачати, співчувати, терпіти, українці - як здатність терпіти щось або когось, бути стриманим, стійким. Та й словники дають термінові різні тлумачення:
 tolerance (англ.) - готовність бути терплячим;
tolerance (франц.) - ставлення, що ґрунтується на розумінні того, що інші можуть думати чи діяти інакше;
tolerancia (іспан.) - здатність визнавати відмінність ідей чи помислів іншої особи від ваших власних;
kuan rong (китайська) - здатність дозволяти, приймати, бути стосовно інших милосердним;
tasamul' (араб.) - прощення, милосердя, м'якість, терпіння, чуйне ставлення до інших;
терпіння - здатність стійко, без нарікань витримувати фізичні або моральні страждання, життєві злигодні тощо. Уміння довго та спокійно витримувати щось нудне, неприємне, небажане.
Толерантність - процес двосторонній: повною мірою її можна досягнути лише за умови взаємної поваги.
Джерело
Матеріали до уроку толерантності