Перфоманс… у школі? Чому б і ні?! |
![]() Для молоді важливо, що перфоманс може включати кілька акцій, у яких використано засоби аудіо- та відеотехніки, пантоміми, музики... Перфоманс передбачає мультимедійні презентації, спів, декламацію, танці, інсценізації, філософські саморефлексії... За домінування ведучого в перфомансі задіяні статисти, які представляють публіці живі композиції - тож цікава роль знаходиться для кожного! Вікіпедія: перфоманс Сценарій перформансу «Шевченко поміж нас» Відкрита енциклопедія перформансу ![]() Перфоманси готуються заздалегідь. Але, що важливо, перфомансам не передують репетиції! Це не заучування кимось нав'язуваних ролей, а свідомо обрана поведінкова модель, вибір дискурсу! То може, «шкільний» перфоманс може стати альтернативою безперервним «музично-літературним композиціям»? Можливо, він витіснить оте обридле школярам декламування завчених під тиском «правильних» віршів? Допоможе шкільній молоді вивільнитися від оціночних штампів, ідеологічної навантаженості, подолати зашореність масовою культурою? Головний принцип перформанса - ситуативність. Своїм духом і настроєм перфоманс близький до велелюдних вуличних вистав - карнавалів і театру масок. Щодо того, що ж таке перформанс - напрям, вид чи жанр мистецтва - сперечаються досі. За певними ознаками перфоманси поділяють на концептуальний (він же класичний), мінімалістичний, соц-арт-перформанс, так званий провокативний. ![]() Тепер про історію жанру перфомансу. Уперше це слово було вжите в 1952 році американським композитором Джоном Кейджем (1912-1992) в афіші організованого ним на сцені дійства під назвою «4'33"» (4 хвилини 33 секунди тиші). Суть композиції полягала в тому, що звуки оточення слід навчитися сприймати як музику. Цю композицію (не поспішаймо брати це слово у лапки!) вважають однією з найсуперечливіших творів ХХ століття. Наступний відомий винахід Д.Кейджа - «підготовлене фортепіано»: між струнами інструмента розмістили різноманітні предмети: папір, монети, канцелярські скріпки та ін., що призводило до зміни звучання. Для такого «зміненого» фортепіано композитор створив чималу кількість творів: - концертні п'єси, серед яких - сонати та інтерлюдії (1946-1948 рр.) У своїх перфомансах митець поставав не як створювач мистецьких форм, а як організатор ![]() Як мистецький напрям перфоманс сформувався в 1960-і роки. В зарубіжному мистецтвознастві цей термін увійшов в обіг у 1970-х роках, у вітчизняні довідники проник лише в 1990-х. На Заході перформанс від самого початку сприймали як універсальний спосіб зробити мистецтво не ринковим і музейним, а близьким, доступним і зрозумілим людям. Він вибудовувався на основі гри, розрахованої на глядача, який чудово розумів її суть. Тож перформанс - це виступ перед публікою митця (часто йому допомагають статисти). Дії художника (музиканта, актора) сприймаються глядачами як твір мистецтва. Широко відомими перформансерами є Герман Нітч, Йоко Оно, Ів Кляйн, Віто Аккончі, Кріс Бурден, Йозеф Бойс і т.д. У радянському/пострадянському суспільстві самого поняття арт-ринку не було, отже, не було й глядача, здатного сприймати мистецтво в іншій іпостасі, крім зображальної. Тому перформанс ![]() Чи ж підтримають учителі жанр перфоманса з його виразним потягом до комунікативності (до речі, друге значення слова «перфоманс» - мовленнєва дія), протестом проти звичних (а тому зручних і безпечних) форм висловлення думок? Чи підуть назустріч креативним зусиллям молоді? Чи не дратуватиме педагогів перфоманс із його грою й заграванням із середовищем, із не завжди обґрунтованими претензіями на філософічність? Це тема для серйозних міркувань, а може, й для дискусій. Нелегко тому, хто обговорює. Та набагато важче тому, хто творить, особливо вперше. Перфоманс болільників команди «Карпати» Антинаркотичний перфоманс «Вибери життя»: відео (4 хв.) |