6 грудня 2013 року – 100 років з дня народження М.М.Амосова
М.М.АмосовДля етнічного росіянина Миколи Михайловича Амосова Україна стала домівкою, коли в Києві було організовано кардіологічну клініку (1952 р.). Беззастережно прийнявши незалежність своєї другої батьківщини, видатний науковець, хірург від Бога досі лишається, й довго лишатиметься одним із популярних героїв нашого суспільства.
Ми знаємо Амосова як лікаря, науковця (автора понад 400 наукових публікацій і 19 монографій), основоположника бiокiбернетичних технологiй, письменника, менше знаємо як філософа. Його мудрі, часом несподівані й гострі судження викладено на сайті «Амосов: століття»
Максим Стріха. «Київський» Фауст на зламі сторіч (Микола Амосов)
Вікіпедія: Микола Амосов
- Миколо Михайловичу, у своїх книжках ви пишете, що люди розрізняються за здатністю переносити напруження...
- Так, це головний параметр. Головна відмінність між людьми - спроможність напружуватися. Після цього йдуть інші потреби: у одного лідерство - буде вождем, у іншого власність - буде здирником, у третього цікавість - стане вченим. А четвертий - альтруїст, найменш поширена кваліфікація. З нього вийде герой.
- Герой із альтруїста?
- Так! Не в буквальному значенні, це буде творець ідеології, релігії. Ось такого масштабу.
- А що діяти всім іншим? Слабким особистостям?
- Слабким особистостям лишається наслідувати й працювати!
- А чи можна це якось підкоригувати?
- Так, можна. Вихованням.
Джерело: Повний текст інтерв'ю