Творча робота у ЗНО

Чи не найбільш складною для випускників є  передбачена  умовами ЗНО робота над складенням роздуму. 2007 року відкрите тестове завдання було сформульоване  так: 

ВЛАСНЕ ВИСЛОВЛЮВАННЯ 

Складіть і запишіть роздум про те, що таке покликання.       
Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі докази, що найкраще аргументуватимуть Ваші міркування. Проілюструйте Ваші думки посиланнями на приклади з художньої літератури (укажіть проблему, порушену письменником, назву твору тощо), історичні факти або випадки з життя. Не переказуйте змісту, не давайте повної характеристики образів. Сформулюйте висновки.
   
Орієнтовний обсяг роботи – 1 сторінка тестового зошита (200-250 слів). Текст обсягом до 100 слів екзаменатори не перевірятимуть.

На наше прохання випускники  Економіко-правового ліцею м.Києва  того ж дня, коли відбулося зовнішнє незалежне оцінювання, створені ними висловлювання відтворили з пам’яті. Звісно, ці  тексти не є повністю адекватними тим, які були здані одинадцятикласниками на перевірку. Проте у процесі підготовки цьогорічних випускників до ЗНО їх цілком можна використати як зразки письмових робіт.
Крім того, прочитавши  учнівські творчі роботи, можна зробити висновки щодо позитивності мислення та стилістичної майстерності ліцеїстів (учитель ІРИНА ОЛЕГІВНА РАДЧЕНКО, переможець міського етапу та лауреат Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2007»).

 

ЩО ТАКЕ ПОКЛИКАННЯ?

Покликання у різних людей асоціюється з різними видами діяльності, з різним баченням свого майбутнього. Проте сучасний світ для кожної людини формує нові соціальні ролі. Тепер уже мало хто мріє стати столяром чи, скажімо, водієм трамвая. Сьогодні на часі нові професії: економіст, дизайнер, юрист, політолог… Проте не тільки своєрідна «мода» повинна визначати життєвий вибір. Поєднати улюблену справу і спосіб матеріального забезпечення себе і своєї сім’ї – що може бути кращим для людини, яка прагне максимальної самореалізації? Ось і мій вибір – менеджмент реклами – теж зумовлений новими реаліями життя (чесно кажучи, я довго не міг визначити, ким я себе бачу у майбутньому). Проте відвідавши у день «відкритих дверей» Київський торгівельно-економічний університет, я зрозумів: менеджмент – це саме те, чим мені буде цікаво займатися, чому варто, на мою думку, віддавати свої сили і знання. Роль реклами та інформації в розвитку економіки кожної країни важко переоцінити, а нові технології просто вражають! Комусь може здатися, що я поставився до вибору майбутньої професії несерйозно, що покликання не може формуватися поспішною думкою: «Мені подобається ця справа». Можу посперечатися: складовими покликання, на мою думку, є саме  та діяльність, що припала до душі (як говорив Григорій Сковорода, – «сродна праця»), а ще – сумлінне ставлення до виконання своїх обов’язків. Вважаю, я обрав правильну дорогу в житті (Тацій Артем).

З острахом зазираю за той поріг між дитинством і дорослим життям, який ще так недавно прагнула швидше переступити. Я – краплинка людського океану, як не втратити себе у цьому шаленому вирі життя? Чи потрібна я суспільству – адже воно зараз і не підозрює про моє існування…Думаю, кожного, хто сьогодні, як і я, закінчує школу, обіймає страх перед майбутнім.Та ні, стривайте! Не така я вже мала піщинка – я довела собі свою силу, коли перемогла на міському конкурсі науково-дослідних робіт Малої академії наук, а зовсім скоро (я сподіваюсь на це!) мої успіхи в навчанні будуть відзначені золотою медаллю.Саме зараз час обирати життєву дорогу, дослухаючись до голосу свого серця. Але хто сказав, що покликання в людини – одне? Адже кожна людина схожа на комету, що у своєму русі перетинає різні соціальні галактики, це сім’я, друзі, захоплення, робота… Подумки пробую зазирнути у своє майбутнє. Яка я в ньому? Хто я? Так, звичайно, у майбутньому я – щаслива дружина і ніжна мати своїх ще не народжених дітей. Адже сім’я і материнство – це одвічне покликання жінки. А ще мені подобається усе, що милує око: і ніжна квітка, і ошатний будиночок, і зграйка білих чайок над плесом Дніпра. Але найбільше приваблюють красиві люди, усміхнені, вдягнені у зручний і гарний одяг, у якому можна почувати себе впевнено й гідно. Певно, ви  здогадалися, що моя майбутня професія – модельєр, а покликання – через ошатний одяг нести людям радість і красу (Токар Анна) 

Колись я чула, що кожна людина приходить у цей світ із певною метою, з певною «життєвою програмою». Комусь призначено бути вчителем, комусь – робітником, хтось обов’язково стане лікарем, а хтось – інженером… І моральне завдання кожного – заглибившись у свій внутрішній світ, відшукати шлях до самого себе. Це і є відчути покликання. Талант завжди потребує розуміння. І першими його повинні помітити й підтримати батьки. Не треба сварити дитину за те, що заплямувала фарбами новеньку сорочку – ви можете знищити новітнього Рафаеля. Не кепкуйте над наївними рядками перших віршиків –  їх автор, можливо, майбутній Шекспір… Разом із тим, думаю, не слід соромитись навіть «маленького» покликання: хтось краще за всіх варить борщ, а хтось вправно забиває гвіздки – кожному, як кажуть, – своє. Проте найстрашніше, на мою думку, – це моральна лінь людини, коли вона і не прагне відшукати свою життєву стежку, а прямує першою, яка трапилась. Ось звідки ці завжди сердиті вчителі, невправні будівельники, безликі актори – ціла армія людей, які, закопавши свій талант, тепер можуть лише скніти, скаржачись на «несправедливе життя». Свою долю я хочу пов’язати із, здавалось би, звичайною у наш час професією економіста. Так, вона не така романтична, як професія художника, і не така публічна, як професія актора чи політика. Проте вона потрібна суспільству, особливо зараз, у період його економічного становлення, і саме цим мене приваблює.        Знайти своє покликання – це реалізувати власну відповідальність перед людством.Покликання… Кликати… Ти чуєш, людино, тебе кличуть, ти потрібна! (Саєнко Юлія).