24 травня – День слов’янської писемності

ImageВинахідниками слов’янського алфавіту традиційно вважають  рівноапостольних братів Кирила й Мефодія, просвітителів слов’янства та покровителів Європи. Кирило близько 863 року розробив слов’янську азбуку глаголицю і з допомогою Мефодія переклав з грецької мови на слов’янську Євангеліє. У давнину таке письмо іменували куриловицею (кириловицею). Оскільки пізніше глаголицю було забуто, старовинну назву було перенесено на іншу слов’янську графіку.
Джерело: Енциклопедія «Українська мова».
Кирилиця ґрунтується на грецькому алфавіті уставного типу. Автор кирилиці невідомий. Є кілька гіпотез про її творця: сам Кирило, Мефодій, пресвітер Костянтин, болгарський цар Симеон. Найімовірніше, що кирилицю склав у кінці ІХ — на поч. Х ст. учень Кирила Климент Охридський, який 893 став архієпископом і розгорнув освітню діяльність.

Image2003 року за рішенням Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета та за ініціативи Національного Педагогічного університету ім. М.Драгоманова день 24 травня проголошено «Днем українського студенства». Того ж року Українська Православна Церква Київського Патріархату встановила особливі нагороди: орден та медаль святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, які вручаються за особливі заслуги в освітній сфері нашій науковій інтелегенції. В багатьох слов’янських країнах і особливо в Болгарії цей день є днем писемності та культури і великим національним святом.