19 січня – свято Водохреща (Богоявлення)

ImageВодохреще (Водохрещі, Йордана) - третє і завершальне свято різдвяно-новорічного циклу, що його православні  та  греко-католики відзначають  19 січня.
Іоанн Хреститель закликав людей до покаяння й хрестив їх  водою Йордану. Таке хрещення було символічним: як тіло обмивається водою, так і душа того, хто покаявся, повіривши у Спасителя, очищається  від усіх гріхів. Сам Іоанн Хреститель казав: «Йде за мною сильніший за мене, у Нього не гідний я буду розвязати сандалії, бо я хрещу вас водою, а Він хреститиме  вас Духом Святим» (Мк. 1: 7-8)... 
Вікіпедія: Водохреща
Про Богоявлення  
Сценарій дитячого свята  

ImageКоли до Іоанна прийшов тридцятирічний Христос, той мовив: «Мені слід хреститися від Тебе». Та Божий Син заперечив: «Облиш це тепер, бо так належить нам  виконати по правді» (Мв. 3: 14-15). Коли увійшов Христос у воду Йордану, розступилося небо, пролунав глас Божий: «Се Син мій, на Ньому благословіння Моє», і Дух Святий зійшов з небес у вигляді білого голуба. Так Ісус явив себе людям як Христос, Син Божий. Богоявлення відкрило велику таїну Святої Трійці. Кожен, хто осіняє себе хрестом, долучається до цієї таїни, бо сказав  Своїм учням Христос: «Ідіте й навчіть  усі народи – хрест у ім’я Отця й Сина і Святого Духа» (Мв. 18: 19).
На згадку про цю подію в другій половині ІІ ст. було встановлене свято Богоявлення, одне з найважливіших свят християнської церкви, яке спочатку відзначали одночасно з Різдвом, і лише в ІV ст. Різдво було відокремлене як самостійне свято.
   
Центральне місце в святі
Богоявлення займають об­ряди, пов'язані з водою. На річці, ставку чи озері роблять ополонки у вигляді хреста,  поряд ставлять  льодовий хрест, обливають його буряковим квасом і перев'язують вишитими рушниками. Під час служби Божої воду освячують. Вважається, що під час освячення прикликається на воду благословення Боже і передається їй благодатна сила. Свяченою водою почи­нають святкову трапезу, нею ж кожний госпо­дар кропить усіх членів сім’ї, хату, інші будівлі, криниці. Вечір напередодні  називють щедрим, другим Святвечором, другою вілією, голодною кутею. Цього дня, як і перед Різдвом, утримуються від господарських робіт, готують кутю. Свячену воду зберігають упродовж усього року і вживають натщесерце з надією на духовне й фізичне зцілення.        
Після Водохрещ  мають слабнути морози. Тому кажуть: «Тріщи не тріщи, а вже минули Водохрещі». Цілий тиждень після Водохрещі заборонялося прати білизну в річці, бо, за повір’ям, під час «Йордані», коли священик занурює хрест у воду, вся нечиста сила від страху вистрибує звідти та сидить на березі й чекає, коли з’явиться хто-небудь із брудною білизною. Тому як тільки занурюють у річку білизну, по ній, як по драбині, уся нечиста сила пірнає у воду. Вважалося, що чим пізніше почнуть жінки прати, тим більше погані вимерзне під час богоявленських морозів.
Наступного дня, 20 січня, – собор Івана Предтечі, Хрестителя. Цим днем закінчуються зимові святки: «Прийшов Іван Предтеча та й забрав свята на плечі». У деяких місцевостях цей день називають днем Перезим'я, оскільки минуло півзими.